Фінансовий механізм регулювання соціального страхування

ТЕМА 2 ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Інструкція до приймання у групу дітей раннього віку

Приймання дитини у дитячий заклад веде лікар та педагог. Інформація про дитину, яка щойно прийшла до дитячого садка, повинна бути відома персоналу групи, куди поступає дитина.

В одну вікову групу може бути прийнято не більше двох дітей протягом тижня.

Час перебування дитини у групі збільшується поступово, в залежності від її поведінки.

У перші дні слід годувати та вкладати дитину так, як вона звикла вдома; нову методику вкладання та годування вводити поступово.

Одягати дитину слід так, як вона звикла вдома, слідкувати за тим, щоб дитина не переохолоджувалась.

Усі загартовуючі процедури проводити після закінчення періоду адаптації.

У перші дні організовувати діяльність новачка осторонь від дітей, поближче до дорослого, поки він сам не виявить бажання гратися поряд з товаришами.

Розмовляти з дитиною ласкаво. Терпляче пояснювати те, що відбувається навколо, не давати їй плакати, тримати поближче до дорослого, часто спілкуватися з нею (поглядом, усмішкою, ласкавим словом), іноді брати на руки з тим, щоб заспокоїти та спрямувати на ігрову діяльність. Усі заняття проводяться індивідуально; до групових занять залучають поступово, з урахуванням бажання дитини.

Поведінка новачка відмічається у листі адаптації, який по закінченню адаптаційного періоду додається до „Історії розвитку дитини”. Характер адаптаційного періоду повинен бути відображений у медичній та педагогічній документації.

Необхідно обговорювати характер та термін адаптаційного періоду дітей на групових зборах.

Про тяжкі випадки інформується лікар, старша медична сестра та завідуюча ДНЗ.

Переводити дитину до іншої вікової групи можливо тільки з урахуванням характеру її адаптаційного періоду.

 

1 Фінансовий механізм регулювання соціального страхування.

2 Фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування.

3. Джерела фінансового забезпечення соціального страхування.

 

Державне регулювання— це важливий елемент управління соціальним страхуванням, формуванням та використанням коштів державних соціальних фондів.

Метою державного регулювання у сфері загальнообов'язкового державного соціально¬го страхування є:

• проведення єдиної політики держави в цій сфері;

• забезпечення реалізації прав громадян на загальнообов'яз¬кове державне соціальне страхування;

• створення умов для ефективного функціонування системи соціального страхування;

• забезпечення дотримання суб'єктами соціального страху¬вання вимог законів, інших нормативно-правових актів;

• адаптація системи соціального страхування до міжнародних

стандартів.

Державне регулювання соціального страхування полягає у такому:

• розробленні та прийнятті системи законодавчих, нормативно-правових актів, що регламентують відносини в цій сфері;

• щорічному перегляді та затвердженні розмірів страхових внесків, норм, нормативів з урахуванням поточної еконо¬мічної та соціальної ситуації;

• перегляді видів та розмірів соціальних виплат з метою по¬кращання матеріального забезпечення громадян;

• встановленні обов'язкової вимоги щодо створення страхо¬вих резервів з метою забезпечення своєчасності та повноти соціальних виплат;

• державному фінансовому контролі за дотриманням законо¬давства щодо формування доходів соціальних страхових фондів та цільового використання їх коштів;

• контролі та нагляді за діяльністю центральних і територіаль¬них органів державних фондів, їх взаємодією з іншими суб'єктами.

Державне регулювання передбачає створення та функціону¬вання відповідного фінансового механізму, який повинен бути спрямований на раціональне управління рухом фінансових ре¬сурсів та формування фінансових відносин, що виникають у процесі утворення та використання страхових фондів.

Фінансовий механізм регулювання соціального страхування — це сукупність фінансових методів, форм та важелів управління фінансовими ресурсами, що призначені для матеріального за¬безпечення громадян у разі виникнення страхових випадків.

Фінансові методи відображають вплив фінансів на процеси, які відбуваються у сфері соціального страхування. Їх дія вияв¬ляється у ході формування та використання бюджетів страхових фондів. Фінансові методи діють за допомогою фінансових ва¬желів. Усі елементи фінансового механізму повинні бути на¬цілені на виконання основних функцій управління, а саме: планування, прогнозування, оперативного управління, регулюван¬ня, контролю, нагляду.