Поняття вимірювання і вимірювальної інформації

Вимірювання і вимірювальна інформація

ВИМІРЮВАННЯ

ЛЕКЦІЯ 2

ФОРМУВАННЯ СЛОВ’ЯН

СКІФИ

VII ст. до н.е. скіфи прийшли на українські території. Це іраномовне населення, яке прийшло з території сучасної Азії через Північне Причорномор’я.

Скіфи – класичні кочовики. Вони не знали землеробства, прийшли і підпорядкували собі кіммерійців.

Скіфи – вояки, все населення войовниче, кочове, невибагливе.

Торгівля греків із скіфами. Від скіфів можна взяти рабів, збіжжя – саме те, що потрібно було грекам. А скіфи це відвойовували.

На певному етапі відбувається матеріальна диференціація

Скіфи мали опосередкований вплив на формування слов’ян

ІІІ-ІІ ст. до н.е. скіфів витіснено з причорноморського степу сарматами

Залишилася частина кримського півострова – Мала Скіфія – де проживали скіфи

В ІІІ ст. до н.е. від Карпат до Середнього Подніпров’я поселяються прагерманці, прибалти – виникає зарубинецька культура. Це і є праслов’янська культура – венеди, але це ще не слов’яни.

І ст. готи починають іти на Північне Причорномор’я

ІІ-ІІІ ст. готи ідуть через Волинь до Степу. Остготи – пішли на схід до Кримського півострова. Вестготи – дислокувалися ближче до Дунаю.

Готи, коли йшли, руйнували на своєму шляху.

Зарубинецька спільнота починає тікати від готів. А ті, які залишились у Середньому Подніпров’ї – це анти. А ті, які осіли біля Карпат – склавини.

Отже, IV-V ст. формується слов’янство

В IV ст. приходять гуни, кочовики зі Сходу, але тюркське, а не іраномовне, населення. У 375 році вони ліквідували готів і вийшли на територію сучасної Угорщини.

VI-VII ст Балканський півострів повністю заселений слов’янами, бо там було що грабувати

Східні слов’яни – ті, які залишилися на території України

Південні – ті, які залишилися на Балканах

Західні -

Середина І тисячоліття слов’янство сформовано

Поняття вимірювання можна визначити як пізнавальний процес, який полягає у порівнянні шляхом фізичного експерименту даної фізичної величини з певним її значенням, яке взято за одиницю порівняння.

На початку 60-х років виникли спроби визначити поняття вимірювання в інформаційному аспекті. У визначеннях, що запропоновані різними авторами, вимірювання трактується як перетворення і одержання інформації про значення ФВ. Загальновизнаного визначення поняття вимірювання в інформаційному аспекті ще немає.

Згідно з ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни і визначення, вимірювання - відображення вимірюваних величин їх значеннями шляхом експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів (можна порівняти з поширеним визначенням, що було дане в ГОСТі 16263-70 вимірювання - знаходження значень ФВ дослідним шляхом з допомогою спеціальних технічних засобів). Вимірювальна інформація - інформація про значення вимірюваних ФВ. Ці стандартні визначення не викликають сумнівів щодо правильності і приваблюють своєю лаконічністю. Проте, оскільки ці поняття не належать до елементарних, їх суть нелегко викласти у лаконічно сформульованих визначеннях.

Специфіка поняття вимірювання проявляється в трьох його ознаках, поєднанням яких воно відрізняється від суміжних понять.

Перша ознака характеризує безпосередню мету вимірювань - знайти значення даної конкретної величини. У згаданих визначеннях ця ознака відображається висловами "пізнавальний процес", "одержання інформації", "знаходження значень величин".

Друга ознака - шлях, яким знаходять значення вимірюваної величини. Це - фізичний експеримент (дослід), який здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів.

Третя ознака - сутність знаходження значення вимірюваної величини, якою є порівняння інформації про даний розмір величини з інформацією про розмір її одиниці або про певний інший її розмір (відносні вимірювання).

З врахуванням цих ознак поняття вимірювання можна визначити як знаходження значень ФВ дослідним шляхом з допомогою спеціальних технічних засобів на підставі порівняння інформації про даний розмір величини з інформацією про розмір її одиниці або про певний інший її розмір.

Загальновизнаного визначення поняття інформації ще нема. Існує думка, що воно належить до первинних понять і визначенню не підлягає. У загальному аспекті інформація як філософська категорія виражає об’єктивну властивість матерії бути різноманітною.

Інформація про розмір ФВ міститься в самій цій величині, існує об’єктивно і незалежно від того, підлягав величина вимірюванню чи ні. Очевидно, якщо величина вимірюванню не підлягає, то інформація про її розміри не є вимірювальною. Інформація про розміри вимірюваної величини стане вимірювальною тоді, коли буде поданою як добуток її істинних числових значень на розмір одиниці ФВ.

Множина істинних значень вимірюваної величини і множина її істинних числових значень є імовірнісними множинами, що пов’язані між собою через вибрану одиницю, яка відіграє роль коду. Отже, множина істинних числових значень вимірюваної величини становить вимірювальну інформацію про розмір ФВ.

Вимірювальна інформація, що міститься у вимірюваній ФВ, в процесі її добування перетворюється і частково втрачається. Внаслідок втрат одержана вимірювальна інформація про значення вимірюваної величини, тобто здобута в процесі вимірювання, кількісно дещо відрізняється від вимірювальної інформації, що міститься в цій величині.