Утворення середньої норми прибутку. Ціна виробництва

Конкуренція - властивість товарного виробництва, спосіб його розвитку. Суперничають між собою не тільки фірми, зайняті в одній і тій же галузі за більш вигідні умови виробництва і збуту товарів, але і підприємства, зайняті в різних галузях господарства і випускаючі неоднорідну продукцію. Виникає питання, - що може бути об'єктом суперництва між фабрикою, що випускає взуття, і заводом, з конвеєра якого сходять автомобілі? Конкуренція на міжгалузевому рівні ведеться за вигідні сфери додатка капіталу, за одержання найбільш високого прибутку. Змагання виникає тому, що в різних видах виробництва споконвічно утвориться нерівна по величині прибуток на рівний капітал. Як і окремі підприємства, галузі розрізняються рівнем технічної оснащеності, структурою застосовуваного капіталу, швидкістю його обороту, стабільністю попиту на продукцію. З цих причин відсоток прибутку на капітал у різних галузях буде неоднаковий. Умовно всі галузі і види зайнятості можна звести в три групи: - з низькою, середньою і високою нормою прибутку.

Візьмемо три галузі: в одній відсоток прибутку на капітал складає 10, в іншій - 20, у третьої - 30. При такому співвідношенні підприємці, зайняті в першій, та й у другій галузі, постараються перевести свої капітали в третю, як найбільш дохідну галузь. Приплив капіталів і праці в більш вигідні сфери буде супроводжуватися розширенням виробництва, зміною співвідношення між пропозицією та попитом і, отже, зниженням цін. У малоприбутковій галузі в результаті відтоку капіталу виробництво скоротиться і при інших незмінних умовах ціна на її продукцію піде угору. Ключем до ефективного розподілу ресурсів і служить їхнє переміщення зі сфер низкопродуктивного в сфери високопродуктивного їхнього використання. Рух цін буде супроводжуватися змінами в нормі прибутку.

Перетік капіталу буде відбуватися доти , поки різні норми прибутку не вирівняються в якийсь загальний чи середній прибуток. Повного вирівнювання ніколи не досягається і тому рух капіталів є характерною ознакою ринкової економіки.

Міжгалузева конкуренція об'єктивно створює визначену динамічну рівновагу, що забезпечує одержання приблизно рівного прибутку на рівний капітал, незалежно від того де він вкладений. В американській економіці розходження в галузевих нормах прибутку складають усього лише 1-2 відсотка. У недавньому минулому фірми, що входять у військово-промисловий комплекс, одержували більш високий відсоток прибутку. І ми були свідками найжорстокішої конкурентної боротьби (відкритої і схованої) між корпораціями за одержання урядових замовлень на виробництво озброєння.

Якби умови для зростання капіталу в якій-небудь галузі були стійко нижчі, ніж в інших, то капітали залишили б її і суспільна потреба в товарах цієї галузі залишилася б незадоволеною. Якщо подібна ситуація і виникає у визначеній життєво важливій галузі, то держава субсидіює дану галузь і створює необхідні умови для одержання фірмами нормального прибутку. Зокрема це стосується сільського господарства.

Проблему утворення середньої норми прибутку, припливів і відливів капіталу знов-таки необхідно розглядати стосовно до чотирьох ринкових ситуацій: 1) в умовах чистої конкуренції; 2) чистої монополії; 3) монополістичної конкуренції і 4) олігополії. Стихійне пересування капіталів з одних галузей в інші, можливо лише тоді, коли вхід у высокоприбуткову галузь не заблоковано. Однак у сучасних умовах однієї з форм руху капіталу стала вільна купівля і продаж цінних паперів, акцій на фондових біржах.

Якщо в суспільстві виникають відносини, що обмежують конкуренцію, стає неминучим підрив механізму утворення середньої норми прибутку. Планова система, що затвердилася в нашій країні, звела нанівець механізм конкуренції. До кожної галузі доводилися планові завдання по випуску продукції, нормативи витрат матеріальних ресурсів, чисельність зайнятих працівників, фонд заробітної плати, відпускні ціни на продукцію з включенням у них показників по прибутку. Вільний вхід і вихід підприємств у галузі був закритий. Це привело до того, що одні галузі працювали з прибутком у 20-30, інші - у 70-100 відсотків, а багато хто були збитковими і жили на дотації від держави. Економіка держави виявилася деформованою. Підприємства стали поділяти продукцію на вигідну і невигідну, з ринкових відносин вимивався асортимент дешевих товарів. Жителі Криму, починаючи з лютого місяця, могли вільно купити в державній торгівлі парникові огірки, але зате не могли придбати там же літнього ґрунтового огірка. Секрет був простий: на тепличному огірку колгоспи і радгоспи мали до 200 відсотків прибутку, а на вирощеному на відкритому ґрунті - 12-15 відсотків. Утворення середньої норми прибутку веде до того, що вартість зробленого товару виступає як сукупність витрат виробництва і середнього прибутку на капітал. Товари продаються не по їхній вартості, а за суспільною ціною виробництва. Прибуток, зроблений на всіх підприємствах, як би надходить у "загальний казан" для подальшого перерозподілу і перетворення в середній прибуток. З аналізу витрат виробництва й утворення середнього прибутку К. Маркс зробив висновок, що робітники експлуатуються не тільки "своїм" капіталістом, а всіма капіталістами, оскільки вони поділяють між собою створену ними прибавочну вартість. Тому вони повинні боротися за знищення всієї системи "Капіталістичного рабства".

Питання для повторення:

1. Дайте визначення витратам виробництва.

2. Чи збігаються по своїй величині витрати підприємства і витрати суспільства?

3. Чим керується підприємець, авансуючи свій капітал на виробництво?

4. Чи є різниця між авансованим і спожитим капіталом?

5. Якими критеріями керується фірма при включенні у витрати виробництва.

6. Що ви розумієте під

7. Як визначається норма прибутку і що характеризує цей показник?

8. Чим керуються фірми при встановленні цін на продукцію й обсягів виробництва?

9. Розгляньте особливості ринкових ситуацій в умовах: а) чистої конкуренції; б) чистої монополії; в) монополістичної конкуренції; і г) олігополії.

10. Розкрийте механізм внутрішньогалузевої конкуренції і її наслідки.

11. Що може бути об'єктом суперництва між фірмою, що випускає взуття, і заводом, що робить автомобілі?

12. Як утвориться середня норма прибутку?

13. Чи є різниця між вартістю товару і ціною виробництва?

14. До яких висновків прийшов К. Маркс у результаті аналізу механізму утворення середньої норми прибутку?