Види соціально-педагогічної інформації та принципи
її добору(за Л. М. Калініною)
Для комплексного, системного підходу до управління, для формування та удосконалення інформаційної системи необхідна класифікація інформації. Слід зазначити, що класифікація є важливим прийомом аналізу інформаційного забезпечення управління.
Інформацію можна класифікувати за різними ознаками, кожна з яких визначає характер використання інформації у процесі управління.
Розглянемо класифікацію видів соціально-педагогічної інформації та принципи її добору, запропоновані Л. М. Калініною.
В основу класифікації покладено такі ознаки: зміст, вид управління, джерело надходження, ступінь обов'язковості виконання, хронологія надходження, призначення, спрямованість руху, способи роботи з інформацією, рівень якості, ступінь обробки.
1. За змістом управлінська інформація спрямована на ефективну реалізацію управлінських функцій і поділяється на такі види:
§ організаційна,
§ аналітична,
§ планова,
§ контрольно-облікова та ін.
2. За видом управління інформація поділяється на
§ оперативну і
§ стратегічну (тематичну і підсумкову).
Для оперативного управління керівникові необхідні відомості про стан керованого об'єкта в будь-який час, що забезпечують об'єктивну оцінку в процесі його функціонування.
Оперативна інформація за термінами подання поділяється на
§ щоденну,
§ щотижневу,
§ щомісячну,
§ щосеместрову та ін.
Стратегічну інформацію керівник закладу використовує у процесі визначення напрямків розвитку закладу на найближчий період і на майбутнє, а також для визначення специфіки управління різними структурними підрозділами, педагогічних процесів, систем.
3. За джерелом надходження інформація поділяється на
§ зовнішню і
§ внутрішню.
Зовнішня інформація складається з відомостей про навколишнє середовище і характер його взаємодії з освітнім закладом.
Внутрішня інформація виробляється в освітньому закладі й містить відомості про діяльність усіх його підсистем та про зміни, що в них відбуваються.
4. За рівнем обов'язковості виконання інформація поділяється на
§ директивну — неухильну для виконання;
§ рекомендаційну, яка надає виконавцям свободу ' вибору, може містити докладні методичні рекомендації й призначена допомагати виконувати функціональні обов'язки та визначати завдання;
§ шуми, які містять відомості, що доходять до системи і керують її поведінкою незалежно від волі суб'єкта управління.
5. За хронологічною основою інформація поділяється за строками її подання до закладу освіти (до певної дати; за певний відрізок часу — місяць, півріччя, рік) і строками дії
§ (короткострокова і
§ довгострокова).
6. За призначенням інформація поділяється на
§ довідкову,
§ ознайомлювальну,
§ попереджувальну, статистичну, про кадри.
7. За напрямками руху інформація буває:
§ пряма (низхідна) — управлінські дії суб'єкта управління;
§ зворотна (висхідна) — що надходить до суб'єктів управління про стан об'єкта управління;
§ зустрічна, взаємна, вхідна, вихідна.
8. Відповідно до способів роботи з інформацією вона поділяється:
1. за способом порівняння —
§ хронологічна й одномоментна;
2.за способом подання матеріалу
§ -текстова,
§ графічна, знакова,
§ звукова, матрично-числова;
3.за способом передавання — усна, письмова, друкована, комбінована, аудіовізуальна та ін.
9. За рівнем якості інформацію поділяють залежно від: компетентності джерела (інформація педагога, спеціаліста та ін.); точності (вірогідна, надійна, приблизна, своєчасна, фіксована, нефіксована і т. ін.); значущості (основна, супровідна); форми (структурна, систематизована, несистематизована); ступеня усвідомлення педагогічних явищ (абстрактна, ілюстративна, аналітико-узагальнена).
6. Метод оперативного розбору щойно проведеного заходу за допомогою його учасників.
7. Ретроспективний — бесіди з випускниками минулих років щодо оцінки діяльності школи.
8. Ведення записів у щоденнику.
3. Методи аналізу інформації:
Отримана інформація повинна певним способом оброблятися, використовуватися для прийняття управлінського рішення і відповідним чином зберігатися.
Існують такі методи аналізу інформації:
1.Поділ на частини.
2. Порівняння.
3. Класифікація.
4. Узагальнення.
5. Абстрагування.
6. Систематизація.
Розглянемо зміст діяльності з аналізу інформації при застосуванні таких методів (дивись таблицю).
Таблиця Діяльність з аналізу інформації
Назва методу | Зміст діяльності | Приклад |
Поділ на частини | Виокремити ознаки, риси, факти інформації, і на їх основі поділити її на певні частини: основна — другорядна; суттєва-несуттєва; позитивна — негативна та ін. | Під час аналізу відвіданого уроку обговорюються позитивні та негативні риси в роботі вчителя, класу |
Порівняння | Виділення спільного та відмінного, порівняння досягнутих результатів із тими, що були заплановані | Застосовується під час аналізу інформації про роботу методичного об'єднання, про діяльність окремого вчителя або учня |
Класифіка ція | Логічний поділ даних, фактів, явищ за певною ознакою, суттєвою для даної групи | Цей метод дозволяє виокремити головне, встановити послідовність обробки інформації або відмовитися від подальшого аналізу певної інформації в даний час |
Узагальнення | Здійснення логічного переходу від окремого до загального, від менш загального до більш загального судження, знання, оцінки. Узагальнення поєднується з виокремленням головного, суттєвого в процесах, явищах, що призводять до реальних результатів | Узагальнення досвіду роботи вчителя після його вивчення за певною програмою; проведення педагогічного консиліуму з метою узагальнення причин, наприклад, зниження якості знань учнів |
Абстрагування | Відхід від конкретних фактів і пошук науково обґрунтованого алгоритму діяльності. Потім інформація вибудовується відповідно до визначеного алгоритму або побудованої моделі | Побудова моделі оптимізації потоків управлінської інформації |
Систематизація | Узагальнену інформацію поєднують у смислові блоки, сукупність яких утворює єдине ціле | Створення системи методичної роботи в закладі освіти |