Екоелементи.
Екоелемент – це група біотипів у середині екотипічної популяції, які мають загальні пристосувальні властивості, існування і чисельність якої підтримується і регулюється добором: останнім спрямовується процес виникнення, формування, мінливості та еволюції екоелементів".
Екоелементи –це первинні, одні з найпримітивніших групових утворень у межах популяції, з якими оперує відбір і формуються вони незалежно від способу відтворення. Екоелементи дуже неоднорідні за біотипічним складом, і кожний з них складається з одного або кількох біотипів. Крім того, вони відрізняються рядом пристосувальних ознак, набутих за певних умов середовища, причому пристосування в них може бути стабільним або лабільним. Екоелементи характеризуються такими ознаками:
Ø вони не мають свого ареалу;
Ø трапляються в популяції разом з іншими екоелементами;
Ø є зачатками нових екотипів;
Ø здатні відокремлюватися від складних популяцій, утворювати специфічні екотипи та самовідтворюватися.
Найхарактернішою ознакою екоелемента є наявність нерозщеплюваного комплексу ознак, успадкованих як єдине ціле і зв'язаних домінуючим генетичним комплексом. Завдяки цьому екоелемент виходить із популяції і створює нову самостійну форму. Прикладом екоелементів є прямостояча, розпростерта і проміжна форми конюшини гібридної (Trifolium hybridum), яка росла на відкритій ділянці і в рослинному угрупованні. Розвиток такого типу рослин часто спостерігається в рослинних угрупованнях, особливо тих, які сформувалися у різних еколого-ценотичних умовах. Нерідко такі відміни помітні і в тих фітоценозах, де рослини нерівномірно розвиваються внаслідок нерівномірного розміщення їх, а також залежно від комплексності рослинного покриву. Такі відміни часто трапляються в одній популяції, вони досить стабільні і не змінюють свого фенотипу в численних геопунктах.
Наявність самостійних екоелементів усередині популяції може бути спричинена:
Ø територіальною,
Ø біологічною,
Ø фізіологічною,
Ø генетичною ізоляцією.
Територіальна ізоляціяекоелементів виникає, коли на території, зайнятій популяцією існують якісь перешкоди (наприклад, високорослі трави, чагарники тощо), внаслідок чого послаблюється взаємодія між її особинами. В цьому випадку в угрупованнях формуються мікропопуляції з іншими екологічними умовами місцезростання, що й спричинює трансформацію їх у специфічні екоелементи.
Біологічна ізоляція у ценопопуляції може бути зумовлена, наприклад, дихогамією, тобто неодночасним достиганням тичинок і маточок в одній квітці.
Генетична ізоляція виникає внаслідок подвоєння кількості хромосом або переміщення їх в особини, які не дають потомства.
Значення екоелементів полягає в тому, що вони допомагають простежити, як відбувається пристосування популяції до використання різних екологічних ніш, краще пізнати структуру та функціональну активність популяції.
Істотним є також вивчення можливостей зародження й формування в різних угрупованнях та в різних видів екоелементів, з'ясування подальшої зміни їх, тобто динаміки.