Поняття, склад, функціональне використання земель природо-заповідного фонду.

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ІНШОГО ПРИРОДО-ОХОРОННИГО ПРИЗНАЧЕННЯ, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО ТА ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Землі оборони

Землі енергетичних систем

Землі зв’язку

Правове регулювання:

Ст. 75 ЗКУ

ЗУ „Про телекомунікації”

Правила охорони ліній електрозв’язку

Норми відведення земель для ліній зв’язку

Наказ МОЗ № 239

ЗУ „Про електроенергетику”

ЗУ „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”

Правила охорони електричних мереж

Наказ МОЗ від 01.01.96 № 239

Ст. 76 ЗКУ

ПКМУ від 31.05.03 № 416

ПКМУ № 209

Ст. 77 ЗКУ

ЗУ „Про оборону”

ЗУ „Про держаний кордон України”

ЗУ „Про використання земель оборони”

Митний кодекс

ЗУ „Про прикордонну службу України”

НМОУ від 22.12.92 № 483

Ст. 12 ЗУ „Про оборону”: ЗСУ, ДПСУ, СБУ, МВС, війська цивільної оборони, іноземні військові формування.

Користувачі: підприємства, установи, організації, військові НЗ силових структур.

Навколо об’єктів створюються зони з особливим використанням з метою забезпечення формування об’єктів – заборонні зони, які поділяються на види.

1. Поняття, склад, функціональне використання земель природо-заповідного фонду.

2. Особливості використання земель природо-заповідного фонду.

3. Особливості правової охорони земель природо-заповідного фонду

4. Поняття земель іншого природоохоронного призначення.

5. Поняття, склад, особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.

6. Поняття, склад, особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.

7. Поняття, склад, особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.

Правове регулювання: ЗК гл. 7, ЗУ „Про ОНПС”, ЗУ „Про природно-заповідний фонд”, ПКМУ „Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою з організації і встановлення меж територій природо-заповідного фонду….” від 25.08.04 № 1094.

Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. ( ст. 43 ЗК).

ЗУ „Про природно-заповідний фонд” визначає правовий режим 11 категорій територій та об’єктів природо-заповідного фонду, кожне має особливий статус, порядок організації, функціонування, режиму використання земель природних територій та об’єктів.

Ст. 44 ЗК, ЗУ „Про природно-заповідний фонд” поділяє на 2 групи такі землі:

1. Природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища),

2. Штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Зміст цих понять в ЗУ „Про природно-заповідний фонд”.

ЗУ „Про природно-заповідний фонд” містить інші класифікації об’єктів природо-заповідного фонду: загальнодержавного, місцевого значення.

Юридичні ознаки правового режиму таких земель:

· Призначені для здійснення природоохоронних заходів щодо особливо цінних природних об’єктів.

· Повністю або частково вилучаються з господарського використання.

· На таких землях забороняється діяльність, яка негативно впливає чи може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів або перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

· Внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок

· Можуть перебувати у державній, комунальній, приватній власності.

· Мають особливий порядок управління і охорони.

· Потребують особливої охорони

· Встановлений пільговий режим оподаткування, більшість – звільнена від сплати податків.

· Включаються в Екологічну мережу України.