(1) Описова гіпотеза — це припущення про властивих досліджуваному об'єкту властивостей. Вона зазвичай відповідає на питання: «Що є даним предметом?» або «Якими властивостями володіє даний предмет?».

Описові гіпотези можуть висуватися з метою виявлення складу або структури об'єкту, розкриття механізму або процедурних особливостей його діяльності, визначення функціональних характеристик об'єкту.

Так, наприклад, виникла в теорії фізики гіпотеза про хвилеве розповсюдження світла була гіпотезою про механізм світлового руху. Припущення хіміка про компоненти і атомні ланцюжки нового полімеру відноситься до гіпотез про склад і структуру. Гіпотеза політолога або юриста, пророча найближчий або віддалений соціальний ефект прийнятого нового пакету законоположень, відноситься до функціональних припущень.

Особливе місце серед описових гіпотез займають гіпотези про існування якого-небудь об'єкту, які називають екзистенціальними(існування) гіпотезами. Прикладом такої гіпотези може служити припущення про колись сумісне існування материка західної (Америка) і східної (Європа і Африка) півкуль. Такою же буде і гіпотеза про існування Атлантиди.

(2) Пояснювальні гіпотези — це припущення про причини виникнення об'єкту досліджень. Такі гіпотези зазвичай з'ясовують: «Чому відбулася дана подія?» або «Які причини появи даного предмету?».

Приклади таких припущень: гіпотеза про Тунгуський метеорит; гіпотеза про появу льодовикових періодів на Землі; припущення про причини вимирання тварин в різні геологічні епохи; гіпотези про спонукальні причини і мотиви здійснення обвинуваченим конкретного злочину та інші.

Історія науки показує, що в процесі розвитку знань спочатку виникають екзистенціальні(існування) гіпотези, що з'ясовують факт існування конкретних об'єктів. Потім виникають описові гіпотези, що з'ясовують властивості цих об'єктів.

Останній ступінь — побудова пояснювальних гіпотез, що розкривають механізм і причини виникнення досліджуваних об'єктів. Послідовне ускладнення гіпотез в процесі пізнання — про існування, про властивості, про причини — віддзеркалення властивою процесу пізнання діалектики: від простого — до складного, від зовнішнього — до внутрішнього; від явища — до суті.

2. Залежно від об'єкту дослідження розрізняють гіпотези (1) загальні і (2) часткові.

(1) Загальною гіпотезою називають обґрунтоване припущення про закономірні зв'язки в природі і суспільстві і про емпіричні(чуттєвого досвіду) регулярностях.

Прикладами загальних гіпотез можуть служити: розвинена в XVIIIст. М.В.Ломоносовим гіпотеза про атомістичну будову речовини; сучасні конкуруючі гіпотези акад. О.Ю.Шмідта і акад. В. Г.Фесенкова про походження небесних тіл; гіпотези про органічне і неорганічне походження нафти та інші.

Загальні гіпотези виконують роль будівельних складових в розвитку наукових знань. Будучи доведеними, вони стають науковими теоріями і є цінним внеском в розвиток наукових знань.

(2) Часткова гіпотеза — це обґрунтоване припущення про походження і властивості одиничних фактів, конкретних подій і явищ. Якщо одиничне явище послужило причиною виникнення інших фактів і якщо воно недоступне безпосередньому сприйняттю, то пізнання його приймає форму гіпотези про існування або про властивості цієї обставини.