Учбове питання №2: Види занять, вимоги до них

Форми і методи навчання

Основні принципи виховання

Виховання воїнів у процесі військової праці. Суворе і точне дотримання кожним військовим порядку і правил, встановлених українськими законами, військовою присягою і військовими статутами, є неодмінною умовою високої організованості військ, їхньої бойової злагодженості і постійної готовності до негайних дій.

Виховання в колективі і через колектив. Цей принцип потребує постійної роботи командира по зімкненню підлеглих, формуванню в них почуття військового товариства, братерства, колективізму.

Опора на позитивне. Сутність цього принципу складається в тому, щоб використовувати кращі, позитивні якості воїна і спиратися на них у виховній роботі.

Вимогливість і повага до людей. Сполучення високої вимогливості до підпоряд-кованих із повагою їхньої особистої гідності і турботою про них – в цей принцип злиті дві взаємозалежні сторони виховного процесу.

Єдність, узгодженість і спадкоємність. Домагатися узгодженості у виховній праці – значить пред'являти єдині статутні вимоги до підпорядкованих, правильно застосовувати принципи і методи виховання, впливати на воїнів загальними зусиллями командирів, партійних організацій.

Навчання є організований і планомірний процес, що включає різноманітні заняття.

Форма навчання— це організаційна сторона навчального процесу, що відбиває умови, у яких відбувається навчання (склад тих, кого навчають, структура заняття, місце проведення, тривалість, характер дій керівника і тих, кого навчають). До форм навчання належать: лекції, семінари, самостійні підготування, заняття, бойові стрільби, тактичні навчання, парково – господарські дні і дні регламентних робіт, перевірки.

Метод навчання — це сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких здійснюється передача і засвоєння знань, формування навичок, виробітка морально - політичних і бойових якостей, забезпечується бойове злагодження підрозділів. До методів навчання відносяться такі, як лекційний, розповідь(пояснення), бесіда, показ (демонстрація), самостійне вивчення навчального матеріалу й освоєння прийомів і дій, тренування, практична робота.

Заняття -найважливіша складова частина навчального процесу, у ході якої військо-вослужбовці одержують теоретичні знання і практичні навички за фахом. Вони можуть бути класними і польовими. Основними формами польових занять із розрахунком (відділенням)1 можуть бути: групові заняття і вправи; практичні заняття і тренування; тактичні, комплексні, тактико – стройові, контрольні заняття і навчання.

Групові заняття і вправи проводяться в навчальних групах із метою детального вивчення теоретичних питань, військової техніки, а також удосконалення практичних нави-чок за фахом.

Практичні заняття і тренування проводяться для вивчення і практичного освоєння озброєння і бойової техніки, проведення робіт із їхнього обслуговування і відпрацьовування нормативів бойового підготування.

Тактичні, комплексні, тактико – стройові, контрольні заняття, бойові стріляни-ни й навчання– основна форма удосконалення польової виучки солдат і бойового злагодження підрозділів. Методика проведення заняття залежить від його мети і утримання. При цьому варто враховувати також кількість часу, що відводиться на заняття, рівень підготування тих, кого навчають, наявність і стан матеріального забезпечення і посібників. У ході заняття можуть сполучитися різноманітні методи його проведення. Самостійні заняття (самопідготовка) військових є складовою частиною навчального процесу.