Види представництва та повноваження представника в суді

За ступенем обов'язковості представництво в суді можна розділити на обов'язкове (по справах за участю недієздатних) і факультативне (необов'язкове), коли волевиявлення представлюваного на представництво є необхідним.

За підставами виникнення процесуальне представництво поділяється на добровільне, законне і громадське.

В основі добровільного (договірного) представництва лежить договір. Перший підвид - представництво інтересів сторін і третіх осіб адвокатами. Підставою даного представ­ництва є договір доручення на ведення справи в суді. Другий підвид - юрисконсульт представляє в суді інтереси підпри­ємства, організації, установи в силу трудового договору. Третій підвид - окремі громадяни за договором доручення представляють у суді інтереси сторін і третіх осіб. У цьому випадку представниками можуть бути працівники підпри­ємств, організацій і установ - по справах цих підприємств, організацій, установ, один зі співучасників за дорученням інших співучасників, інші особи, допущені судом, що розглядає справу, до представ­ництва по даній справі.

ЦПК України передбачено, що особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники. Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.

Законне представництво, або представництво по справах недієздатних і обмежено дієздатних осіб, - виникає внаслідок наступних підстав. Батьки по справах своїх неповнолітніх дітей представляють їх інтереси на підставі факту походження дитини, що підтверджено свідоцтвом про народження. Усиновителі по справах усиновлених можуть виступати в справі на підставі факту усиновлення, а опікуни і піклу­вальники по справах опікуваних і підопічних на підставі акта про призначення їх опікунами або піклувальниками.

ЦПК України закріплено, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом, а права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Представниками безвісно відсутніх виступають у суді опікуни над їх майном. У справі про ще не прийняту спадщину як представник спадкоємця також виступає опікун над майном. Відповідно до ч.4 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Для участі в справі законних представників їх воле­виявлення не потрібно. Тому своєрідно вирішується в цьому разі питання про документи, що підтверджує повноваження законних представників: таким представникам необхідно подати в суд документи про підстави представництва, а не про повноваження, тому, що обсяг повноважень законних представників такий самий, як і в осіб, що представляються ними, оскільки вони повністю заміщають останніх у процесі.

У цивільно-процесуальному законодавстві закріп­лено, що у разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також у разі, коли законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі і пропонує органу опіки і піклування чи іншому органу, визначеному законом, призначити або замінити законного представника (ст. 43 ЦПК України).

Громадське представництво в суді здійснюється представниками сторін і третіх осіб можуть бути уповноважені організацій, яким їх статутом або положенням надане право представляти в суді інтереси членів цих організацій (наприклад, представництво профспілками інтересів працівників).

Для здійснення процесуальних дій від імені і в інтересах сторін і третіх осіб представники наділяються широким колом процесуальних прав, закріплених у.27 ЦПК, як і для всіх осіб, які беруть участь у справі. Більш того, законні представники користуються всіма правами сторони чи третьої особи, яких вони представляють. Що ж стосується повноважень договірних представників, то вони від імені осіб, яких вони представляють, можуть здійснювати всі процесуальні дії, крім передачі справи до третейського суду (новим ЦПК такі обмеження зняті), повної чи часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, передачі повноважень іншій особі, оскарження рішення суду, пред'яв­лення виконавчого документа до стягнення, одержання присудженого майна чи грошей. Перераховані повноваження чи одне з них повинні спеціально обумовлюватися в дорученні.

Зокрема, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3) свідоцтвом про народження, дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіри­тель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Оригінали документів, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.

Процесуальні представники зобов'язані діяти в інтересах особи, яку вони представляють. Представники сторін і третіх осіб, які є посадовими особами, а також членами колегії.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть всі відомі види представництва в цивільному процесі.

2. Як оформляються повноваження представника для участі в судовому засіданні?

3. Які учасники цивільного судочинства можуть мати представника в суді?

4. На які види поділяється судове представництво залежно від підстав виникнення?

5. Які особи можуть бути договірними представниками в суді?

6. Які особи можуть виконувати в суді функцію законних представників?

 

Використані і рекомендовані нормативно-правові акти та література:

1. Конституція України від 28.09.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 30. – ст. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України, 18.03.2004р.

3. Закон України «Про судовий збір» від 07.07.2010р.

4. Постанова КМУ "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів" від 1.07.1996р. № 710.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» від 30.03.1997р. № 8.

6. Фурса С., Фурса Є. Щербак С.Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. –К.:КНТ, 2009 - 816с.

7. Фурса С.Я. Цивільний процес України. Академічний курс. К.:2009-848с.

8. Цивільний процес: Навчальний посібник. / А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусова, Р.О. Стефанчук, О.І. Угриновська та ін.- За ред.. Ю.В. Білоусової. – К.: Прецедент, 2005.

8. Чорнооченко С.І. Цивільний процес: Вид. 2 – ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.

 

Схвалено на засіданні кафедри права Протокол № __ від __ _____ 201_р.

 

Розробник лекції А. В. Солонар

 

Завідувач кафедри М. М. Бурбика