Основи бюджетного права України

Система фінансового права України

Система фінансового права - це об'єктивно зумовлена організацією фінансової системи країни внутрішня його побудова, об'єднання і розташування фінансово-правових норм у певній відповідності і послідовності.

Фінансове право складається з двох великих за обсягом частин: Загальної та Особливої.

До Загальної частини включаються фінансово-правові тюрми, які закріплюють основні засади фінансової діяльності держави, її принципи та методи; визначають фінансову систему держави та компетенцію відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування в сфері фінансової діяльності; основні засади фінансового контролю: його види, форми, методи та порядок його проведення. Таким чином, до Загальної частини фінансового права відносять ті правові норми, регулювання яких однаково важливо для всіх інститутів Особливої частини фінансового права, тобто вони є загальними.

Особлива частина фінансового права має свою чітку внутрішню організацію і поділяється на розділи (підгалузі), що складаються з фінансово-правових інститутів, до яких включають норми, які регулюють відносини в сфері:

1. Державного і місцевих бюджетів.
2. Державного та муніципальних позабюджетних цільових фондів.
3. Державного та муніципального кредиту.
4. Державного і муніципального боргу.
5. Державних та муніципальних доходів.
6. Державних та муніципальних видатків.
7. Обов'язкового страхування.
8. Валютного контролю.
9. Грошової емісії та грошового обігу.

Сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю складають бюджетне право.

Основним джерелом бюджетного права, його центральним документом, є Бюджетний кодекс України прийнятий Верховною радою України 21 червня 2001 року. До джерел бюджетного права належать також закони про щорічний бюджет України.

Бюджет - це основний фінансовий план, який визначає доходи та видатки держави чи органу місцевого самоврядування щодо виконання їх завдань і функцій.

Правовою формою бюджету є закон, прийнятий Верховною Радою України, або Рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно ст.1 Бюджетного кодексу України, закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної ради Автономної республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленому законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження відповідно Раді Міністрів Автономної республіки Крим, місцевій державній адміністрації, або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Бюджетний устрій та бюджетна система країни визначаються формою державного устрою. Україна - унітарна держава, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, функціонування якого без власних бюджетів неможливо. В ст. 5 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Таким чином, бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджет як фінансовий план структурно організований по вертикалі доходи і видатки та по горизонталі - загальний і спеціальний фонди.

Розподіл бюджету на загальний і спеціальний фонди визначається законом про Держбюджет. Підставою для створення спеціального фонду місцевого бюджету може бути виключно Закон про Державний бюджет. Передача коштів між загальним та спеціальним фондом бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень, шляхом внесення змін до Закону про бюджет чи рішення відповідної ради. Згідно п. 8 ст. 13 кодексу, створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.