ПРИНЦИПИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ ЗА Ч.ДАРВІНИМ

Чимало з емоційно-стресових реакцій (лють, гнів, радість, тощо) супроводжуються корисними для організму діями (рухами), завдяки яким нормалізується чи полегшується емоційний стан (принцип асоціації за Ч.Дарвіном). Такі емоції як радість, підвищуючи тонус скелетних м'язів, активізують рухову діяльність, спричиняють зміну зовнішнього вигляду (блиск очей, почервоніння), посилюють роботу серця та легень. Вольове пригнічення рухів при емоційно-стресовому збудженні людини негативно впливає на її здоров'я. Якщо даний стресовий стан асоціюється з підвищенням активності та певною діяльністю, то протилежний за характером стан, як правило, викликає зворотні зміни (принцип антитези).

Пригнічуючі емоції, зокрема глибокий смуток, спричиняють зниження тонусу м'язів і рухової активності, зміну зовнішнього вигляду (пригнічений вигляд, зниження або підвищення кров'яною тиску тощо), що шкідливо для організму. Ефективним засобом полегшення стану людини за даних умов є підвищення рухової активності. Адже вираження більшості емоцій, за винятком емоцій, пов'язаних з теплом та відпочинком, асоціюється з активними рухами. У тварин такі поєднання емоцій з рухами виразно проявляються під час полювання, в пошуках їжі, в період залицяння; у людей, зокрема у дітей, емоції радості завжди поєднуються з плесканням в долоні, підстрибуванням, виконанням безлічі інших мимовільних рухів.

Третій принцип вираження емоцій, полягає в тому, що при емоціях нервова система впливає на організм людини незалежно від її волі. У випадку сильної емоції реакція на збудження здійснюється у відповідності з обсягом наявних функціональних резервів самої нервової системи.

Розглядаючи мобілізаційні емоції з точки зору їх пристосувального значення, необхідно пам'ятати про можливу небезпеку таких емоцій для хворих людей. Посилення серцевої діяльності і підвищення кров'яного тиску, викликані сильним стресовим подразником у осіб з малим обсягом функціональних резервів (у хворих, втомлених осіб) можуть призвести до погіршення їх стану здоров'я. При цьому найбільш часто порушується функціональний стан серцево-судинної системи. Тому людину до звістки про велике горе треба готувати поступово, опускаючись по так званих «інформаційних східцях». Це завжди безпечніше для здоров'я людини, ніж у випадку, коли випробовують її нервову систему і штовхають у «інформаційну прірву».

Різні негативні емоції направлено вражають різні органи. Вважається, що серце вражається страхом, печінка - гнівом, шлунок - апатією і пригніченим настроєм тощо. Проте без емоцій життя стає нецікавим - нудним та прісним. Емоції надають життю змісту й служать джерелом усіх його життєвих драм.