О.О.Садченко
Державний земельний кадастр.
Земля – матеріально основа будь-якого виробництва, для промисловості – фундаментальна. (Ст.. 193, 194, 196 ЗКУ).
Кадастрове зонування:
ділиться по адміністративно-територіальних районах, потім по кварталах (земельні ділянки обмежені внутрішньо-міськими дорогами), кадастр. ділянки.
Враховуючі фактори:
доступність до центру населеного пункту, місць трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, рівня інженерного забезпечення, благоустрій територій, екологічна якість територій, престижність (привабливість) територій, наявність історико-культурних пам’яток, рекреаційна цінність територій.
Державна реєстрація земель:
правова частина земельного кадастру.
Реєстраційний стан земельних ділянок, власник, адреса, площа, цільове призначення, експлікація угідь.
Поземельна книга: якісна характеристика земель, вишук., обстеження, кофр. кутів повороту меж ділянки.
Облік кількості земель.
6-зем: за використанням угідь, економічна діяльність.
1к. – власник землі, землекористувач: землі за видами використання, не надані у користування групи земель.
102 рядки, 81 колонка.
Проставляються гектари з точністю до метра.
Форма 6-зем заповнюється в межах адміністративного утворення і окремо в межах населеного пункту.
Облік кількості земель ведеться по власникам землі і землекористувачах, в тому числі орендарях.
При обліку виділяють:
- землі в межах адміністративних утворень;
- землі в межах населених пунктів;
- землі за категоріями;
- землі за формами власності;
- зрошувані і осушені;
- землі, що оподатковуються;
- землі, що не оподатковуються.
Основні групи земель:
сільськогосподарські землі;
ліси і інші лісок риті площі;
забудовані землі;
відкриті заболочені землі;
сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом;
відкриті землі без рослинного покриву або з незначним;
води.
При цьому виділяють окремі угіддя:
сільського господарські землі: рілля
багаторічні насадження
сінож.
пасовища
перелоги
забудовані землі: під будинками і дворами
госп. шлях. і прогонами
кладовища
ліси: І категорія з комерційним використанням
ІІ категорія радіоактивні землі
деревостій
чагарники
Води:
Облік якості земель:
Базується на всебічній класифікації земельного фонду з виділенням загальних типів земель, категорій їх придатності, класів, видів земель і атестує земельні угіддя за грунтовим покривом, механічним складом земель, ботанічним і меліоративним станом.
Показники, що відображують родючість грунтів,
Ведеться 1 раз на 5 років.
Перед ним проводиться суцільна інвентаризація земель.
Показники обліку якості земель: тип і підтип грунту:
місце розташування земельної ділянки:
товщина гумус. горизонту;
вміст гумусу і рухомих поживних речовин;
крутизна схилів;
еродованість;
кам’янистість;
карбонатність;
засоленість;
солонцюватість;
кислотність;
перезволоженість;
заболоченість;
вміст фракцій піску і глини;
структура грунту;
забрудненість продуктами хімізації;
радіонуклідна забрудненість чи інше техногенне;
характеристика культурно-технічного стану природних угідь;
лісо типологічна характеристика лісових угідь;
характеристика земель населених пунктів за інженерно-
геологічних умов і рівнем забезпеченості соціальной, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об’єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Бонітування грунтів – це порівняльна оцінка якості грунтів за природною родючістю.
Здійснюється за основними природними властивостями грунту, які мають сталий характер та суттєвий вплив на врожайність основних сільськогосподарських культур, вирощених у конкретних природно-кліматичних умовах.
Проводиться за 100-бальною шкалою. (70-86 балів – чорнозем).
Визначаються типи грунтів, визначаються критерії, які впливають на врожайність сільськогосподарських культур (вміст гумусу, К, Р, максимальна можливість запасів вологи).
Встановлюється бал бонітесту кожному різновиду грунту.
Визначається в першому рівні. Кліматичні умови однакові.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Володін М. О. Основи земельного кадастру: Навч. посібник. - К.: Інститут змісту і методів навчання МО і Н України, 2000. – 320 с.
- Земельний кодекс України: Станом на 1 вересня 2003 р. – К.: Велес, 2003. – 78 с.
- Вказівка Держкомзему України. “Про склад вихідної інформації з інвентаризації земель в населених пунктах (кадастровий землеустрій)” від 25.09.1997 року № 50.
- Добряк Д.С. та ін. Методичні рекомендації щодо здійснення природно-сільськогосподарського районування земель України // Землевпорядний вісник. – 2004. – №4. – с.53-56.
5. Закон України “Про оцінку землі” від 11.12.2003 №1378-ІV
6. Положення “Про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів” від 26.08.1997 №85.
7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок ведення державного земельного кадастру” від 12.12.1993 року №15.
- Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) від 5.04.2006 №389/12263.
- Український класифікатор форм власності на землю (УКФВЗ), цільового використання земель (УКЦВЗ). Держкомзем, 1998.
10. Лихогруд М. Концептуальні засади ведення державного земельного кадастру в Україні // Землевпорядний вісник. – 2006. – №3. – с. 5-9.
11. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Україні. – К., 1998. – 224 с.
- Наказ Державного комітету статистики України № 377 від 05.11.98 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Iнструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)”.
- Вказівка Державного комітету земельних ресурсів України № 12 від 20.03.2002 «Про присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок для ведення Державного реєстру земель”.
- Вказівка Державного комітету земельних ресурсів України № 63 від 30.12.1997 «Про організацію створення кадастрового реєстру”.
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 2.12.1997 року №1355“Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру”.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1088“Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру”.
ПЕРЕЛІК рекомендовАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Методичні рекомендації по проведенню бонітування грунтів.-К.: Ін-т землеустрою УААН, 1992.-30 с
2.Новітнє земельне законодавство України.-Харків.: ТОВ "Одісей", 2003.-627 с.
3.Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навч. посібник 7 За заг. ред. М.Г.Ступеня.-Львів: "Новий Світ-2000", 2003.-336 с.
4. Ступень М.Г., Гулько Р.И., Микула О.Я., Шпік Н.Р. Кадастр населених пунктів: Підручник.-Львів: "Новий Світ - 2000", 2004.-392 с.
5. Гнаткович Д.І. Оргашзація і планування робіт по землевпорядкуванню. - Львів: Світ, 1992. - 216 с.
6. Державний земельний кадастр / Держкомзем України. - К.: Т-во «Знания», 1994. - С. 1 - 27.
7. Землеустроительное проектирование: Учеб. пособие / Под ред. С.АУдачнна. -М.: Колос, 1967. - 360 с.
8. Лашко СП. Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторннх робіт з курсу «Основи землевпорядкування і кадастру» для студентів усіх форм навчання зі спеціальності 7.070904 «Землевпорядкування та кадастр». - Кременчук: Вид-во КДГП, 1998. - 32 с.
9. Магазинщиков Т.П. Земельний кадастр: Навч. підручник. -Львів: Св1т, 1991. - 450 с.
10. Сохнич А.Я., Гнаткович Д.І. Державний контроль завикористанням і охороною земель: Курс лекщй. - Львів: ЛДСГІ, 1996. - 50 с.
11. Сохнич А.Я., Гнаткович ДІ. Система моніторінгу земель: Лекція.- Львів: ЛДСП, 1996. - 30 с.
____ . ____. 2010