Особливого значення для системного розуміння політичного життя, формулювання самого поняття “політична система” мали праці американського політолога Девіда Істона[17].

СЛАЙД № 16

Політика – соціальна діяльність у політичній сфері суспільства, спрямована на досягнення, утримання, зміцнення та реалізацію влади [14].

СЛАЙД № 15

ПУБЛІЧНА ТА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

ПУБЛІЧНА ТА ДЕРЖАВНА ВЛАДА

Зазвичай під політикою[12] (від грец. «politikά» — державні або громадські справи) розуміють соціальну діяльність у політичній сфері суспільства, спрямовану головним чином на досягнення, утримання, зміцнення та реалізацію влади [13].

Із запровадженням засад громадянського суспільства та демократичного врядування поряд із поглибленням розуміння сутності, структури та механізму влади накопичується багато відомостей про публічні феномени, що мають відношення до суспільного життя, впливають і залежать від нього, але не є державно-правовими. Їхнє коло надто широке: це суспільні та політичні цінності, традиції, політичні партії та рухи, способи досягнення публічних цілей, правові та політичні орієнтири особи, громадянина та населення тощо.

А. Боднар визначає поняття “політика”[15] як мистецтво управління державою, тобто відповідний спосіб здійснення мети держави як на її території, так і ззовні; організації суспільства, яке перебуває під певною владою, насамперед державною. Тобто політика пов’язана з формуванням влади та її інститутів, але в її основу закладаються індивідуальні, групові та суспільні інтереси. Виразниками цих інтересів постають політичні партії, громадські об’єднання, рухи тощо. Разом із державно-владними інституціями вони утворюють політичну систему суспільства, до визначення якої розрізняють два підходи: соціологічний та правовий[16].

Він бачив:

зміст політичної системи[18] в урахуванні взаємодії із зовнішнім середовищем,

сутність системного аналізу політичного життя — у визначенні способів підтримки рівноваги із середовищем,

а призначення політичної системи — у нівелюванні соціальних розбіж­ностей, переборюванні політичних конфліктів і протиріч.

Таке тлумачення призначення політичної системи наближене до ідей політичного та соціального партнерства.

При цьому політична система постає складовою публічної сфери і в той же час спочатку окреслює, а потім формує загальні засади публічного управління, створює відповідну систему державного уп­равління.

В основу політики закладаються індивідуальні, групові та суспільні інтереси, що формуються публічною сферою.Виразниками цих інтересів постають політичні партії, громадські об’єднання, рухи тощо. Разом із державно-владними інституціями вони утворюють політичну систему суспільства, до визначення якої розрізняють два підходи: соціологічний та правовий.