Лютого 1972 р.

Постанова ЦК КП України

«Про висновок на лист І.Дзюби та доданий до нього матеріал,

надіслані до ЦК КП України»

1. Погодитись з висновком комісії ЦК КПРС на лист І.Дзюби та доданий до нього матеріал, надіслані до ЦК КП України (висновок комісії додається).

2. Підготовлений І.Дзюбою матеріал «Інтернаціоналізм чи русифікація?» має явно виражений антирадянський, антикомуністичний характер, а його автор стоїть на буржуазно-націоналістичних позиціях. Політична шкідливість, класово ворожа суть цієї «праці» полягає в тому, що в ній зводиться наклеп на ленінську національну політику КПРС, робиться спроба довести пригнічене становище України в складі СРСР і дискредитувати Союз РСР, як нову, вищу форму об’єднання суверенних союзних республік, послабити дружбу, розпалити недовір’я і ворожнечу між українським і російським народами, дезорієнтувати наш народ і світову громадськість про справжній стан культурного розвитку Радянської України.

З цією метою Дзюба вдається до спотворення і перекручення положень ленінської національної політики та змісту творів класиків марксизму-ленінізму з національного питання, обгрунтовує свою «теоретичну» платформу, яка виражає погляди українського буржуазного націоналізму, повторює і намагається «аргументувати» основні твердження буржуазної та націоналістичної пропаганди.

«Праця» Дзюби розрахована на те, щоб викликати незадоволення національною політикою КПРС, підірвати авторитет партії в масах, поширювати і підживлювати націоналістичні тенденції і погляди. Вона широко використовується нашими ворогами в ідеологічній боротьби проти соціалізму і комунізму, а поширення її «самвидавом» сприяє посиленню впливу буржуазної і націоналістичної пропаганди.

3. Зобов’язати партійні комітети, ідеологічні організації і установи, творчі спілки посилити ідейно-виховну роботу серед трудящих, молоді, творчої інтелігенції, всіх категорій населення, звернувши особливу увагу на виховання наших людей в дусі ідей марксизму-ленінізму, братерської дружби народів, пролетарського інтернаціоналізму і радянського патріотизму, на рішуче викриття ідеології і політики українського буржуазного націоналізму і міжнародного сіонізму.

Доручити відділам ЦК КП України і обкомам партії перевірити хід виконання раніше намічених заходів щодо посилення ідеологічної роботи серед населення республіки, доробити і доповнити їх з врахуванням конкретної обстановки і поставлених в даній постанові вимог.

4. (Протокольно) Комітету державної безпеки при Раді Міністрів УРСР (т.Федорчуку) посилити оперативну роботу по виявленню, присіканню діяльності і притягненню до відповідальності авторів матеріалів антирадянського і націоналістичного характеру («Програма української національної комуністичної партії», «Український вісник» і інш.) та осіб, які поширюють і пропагують ці матеріали.

Баран Володимир. Україна 1950-1960-хрр. – Львів, 1996. – С.405-406.