Структура сайту

Стартова сторінка

Хоч би якою ви хотіли бачити стартову сторінку — спокійною й офіційною чи рухливою та напханою, як іграшкова крамниця на Різдво, є один елемент, ключовий для вдалого старту будь-якого повинного сайта: контекст. Газети вводять у контекст уже своїм виглядом. Просто вигляд газети говорить читачу, що вона собою являє, хто її виробляє і для кого. Розмір, розмітка тексту, якість паперу, мова, використання ілюстрацій, товщина, фаховий рівень — усе це відразу ж видає місцеву газету, глянцевий національний таблоїд чи таблоїд-додаток до солідної повноформатної газети. По­дивившись на газету, читач може навіть оцінити її достовірність. Однак сайту руках не потримаєш, щоб зробити висновок. Він сам мусить подати контекст, прямо відповідаючи на такі запитання ко­ристувачів, як: де це я? Наскільки воно велике? Це шестисторін-ковий рекламний сайт або онлайнова газета чи журнал на півтори тисячі сторінок? І на ці питання треба дати однозначні відповіді на головній сторінці.

І жодний аспект контексту не потребує більше прямих свідчень, ніж достовірність і професіоналізм сайта. Інтернет має властивість усіх зрівнювати; як наслідок, будь-який дешевий шукач пригод може зробити сайт і, вклавши трохи грошей у дизайн і графіку, виглядатиме на рівних з сайтами багатомільярдних компаній. Гуч­не ім'я в повинних медіях, очевидно, потужна зброя для завоюван­ня довіри, та офлайновий авторитет не завжди автоматично пере­дається в мережу. Втім, для малих і для великих, для багатих і для бідних є один безвідмовний спосіб довести свою правдивість. Він завдячує, певно, найвідомішому умінню ненаукової мережі, яке вона робить краще за всі інші, — здатності розчаровувати.

Таку репутацію невтомно створювали роками різноманітні ре­сурси, які обіцяли більше, ніж могли дати за допомогою галасу, який часто супроводжує навіть найпересічніші сайти; сторінки у стані реконструкції; недійсні посилання; сайти, де ледве можна знайти щось, крім посилань; сайти, що натякають на глибину, а дають поверховість; і сайти, які вважають, що багата анімація може замінити справжню інформацію. Уникайте таких речей на першій сторінці, дайте точний дороговказ до того, що знаходиться всередині сайта; зробіть це чітко й спокійно, і ваш сайт стоятиме на шляху до довіри й вірності користувачів.

Знання й уміння, потрібні для проектування структури великого сайта, дуже відрізняються від тих, що, зазвичай, застосовує жур­наліст. Вони ближче до фаху бібліотекаря чи спеціаліста з даних. Сайт може містити понад 1000 сторінок, багато з яких можна від­нести до знайомих категорій, та чимало — ні. Є спокуса вигада­ти нові категорії, та це робить рубрикацію сайта дуже складною принаймні у такій формі, яку можна було б розумно розмістити на екрані. Далі виникає проблема таких матеріалів, які насправді можна віднести до більше, ніж однієї категорії: давати посилан­ня на них в обох рубриках чи тільки в одній, сподіваючись на те, що користувач швидко розбереться з логікою вашого покажчика? Далі постає проблема сторінок, які розбухають так, що потребу­ють уже кількох підсторінок. Чи вносити їх у покажчик і якщо тре­ба, то як?

Лишень уявіть собі спробу спроектувати й прорубрикувати ви­черпний мережевий путівник і новинну службу міста — новини, спорт, мистецтво, дозвілля, міські дошки оголошень, комерційні підприємства, реклама, рекламні оголошення, рух транспорту, розклади і так далі, і таке подібне. Коли мені довелося це робити, ми втрьох присвятили створенню керованої структури сайта, яка дозволяла б подальше розширення, два тижні повного робочого часу. А коли рубрикація сайта готова, виникає запитання, виста­вити всю її на першій сторінці чи узагальнити, або дати у вигляді покрокового меню чи відіслати користувача до інших сторінок? А може, виставити заголовки головних розділів, які під наведеним курсором показують у кутку деталізований індекс? На все це немає готових відповідей.