Життєвий і творчий шлях Михайла Старицького

Риси театру і драматургії

Тематика творів

Композитори

Актори

Трупи

М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Сакса ганський, М.Старицький, М. Заньковецька, Г. Затиркевич-Карпинська, М. Садовські-Барілотті, Г. Борисоглібська, О. Вірина.

- С. Гулак-Артемовський (опера „Запорожець за Дунаєм”);

- П. Ніщинський (муз.-драм. картина „Вечорниці” до драми Т. Шевченка „Назар Стодоля”);

- М. Лисенко („Наталка Полтавка”, „Музика до „Кобзаря” Т. Шевченка”, „Різдвяна ніч”).

- Сільське життя, соціальне розшарування на селі („Хазяїн” І. Карпенка-Карого, „Глитай або ж Павук” М. Кропивницького);

- Гумористичні п’єси („По ревізії” М. Кропивницького, „За двома зайцями” М.Старицького, „Рябина” І. Франка);

- Історія України („Сава Чалий” І. Карпенка-Карого, „Оборона Буші” М.Старицького, „Маруся Богуславка” І. Нечуя-Левицького);

- Життя інтелігенції („Доки сонце зійде, роса очі виїсть” М. Кропивницького, „Суєта” І. Карпенка-Карого, „Не судилось” М. Старицького, „Нахмарило” Б.Грінченка);

- Філософська („Талан” М. Старицького, „Украдене щастя” І. Франка).

- Етнографізм, інтерпретація усної народної творчості.

- Наслідування естетичних засад реалізму (орієнтація на викриття суспільних вад, захист знедолених, сатиричне осміяння визискувачів тощо).

- Переважання творів із сільської тематики.

- Зв’язок із творчим досвідом попередників (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, П. Куліша, Т. Шевченка).

- Жива народна мова.

- Мелодраматизм.