Потрібне обладнання.

Мета роботи

Контрольні запитання

1. Які є режими руху рідини? В чому їхні відмінності?

2. Що називають числом Рейнольдса?

3. Опишіть принципову схему дослідної установки режимів руху рідини.

4. Яким способом у лабораторній роботі вимірюють витрату рідини і визначають середню швидкість ?

5. Як для такого досліду знаходять значення кінематичної в’язкості ?

Лабораторна робота 3. Експериментальна перевірка рівняння Бернуллі.

1. За показами п’єзометрів визначити значення питомої потенціальної енергії у різних перерізах потоку.

2. Для тих самих перерізів визначити значення питомої енергії, а також втрати енергії (напору), пов’язані з подоланням гідравлічних опорів.

3. За добутими результатами побудувати п’єзометричну і напірну лінії.

Дослідна установка (гідродинамічний стенд) для перевірки та ілюстрації енергетичного рівняння Бернуллі в вигляді напорів живиться водою з напірного бака з постійним рівнем рідини. Цей рівень забезпечується роботою відцентрового насосу, який повертає воду в бак по замкненому циклу. Втрата води через стенд регулюється вентилями В₁ та В₂. Робоча ділянка гідравлічного стенду складається з труби АС діаметром D_у = 40 мм, труби СД діаметром D_у = 30 мм, труби ДЕ діаметром D_у = 50 мм і труби ЕК діаметром D_у = 30 мм. На трубопроводі АС в перерізі D розташована діафрагма діаметром D_у = 30 мм. На ділянці ЕК розташовані: труба Вентурі FG, вентиль між перерізами GK (див. рис. 3).

Рис.3.

В точках 1-18 на робочій ділянці стенду приєднані п’єзометричні трубки і трубки повного напору (точки 6 і 8). Рівень рідини в п’єзометричних трубках та трубках повного напору 6 і 8 відносно площини порівняння ОО визначають за допомогою шкал відліку біля трубок 1-18.

Базові відстані перерізів В-К ділянок трубопроводів від корпусу вхідного вентиля (переріз А), а також відстані розташування приєднань мірних трубок наведені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Базові відстані перерізів та точок приєднання мірних трубок напорів