Протокол UDP
UDP (User Datagram Protocol, протокол передачі блоків даних користувача) – протокол транспортного рівня, що не потребує підтвердження з'єднання, належить сімейству протоколів Інтернет.
Рис. 11.2. Структура протокола UDP
По суті, протокол UDP є прошарком між IP і протоколами прикладного рівня рівня, надаючи можливість декільком застосуванням працювати на одному комп'ютері за допомогою системи портів.
Порти є програмними інтерфейсами, які можна описати на прикладі роботи поштового відділення.
Кожне поштове відділення має індекс – в нашому прикладі IP-адреса, а кожен конкретний одержувач – вулицю, квартиру і будинок – це порт. Якщо уявити пересилку листа, то спочатку лист доставляється від відправника в поштове відділення (інкапсулюється, тобто вбудовується в пакет IP ). Після цього лист доставляється на поштове відділення одержувача по індексу (доставляється IP-пакет на хост-отримувач). Листоноша розносить листи в поштові скриньки і доставляє наш лист одержувачеві (підсистема UDP хоста-отримувача виділяє UDP-пакет з IP і відправляє одержувачеві).
UDP –транспортний протокол для декількох відомих служб, таких як:
NFS (Network FileSystem – мережева файлова система) –протокол прикладного рівня для передачі файлів по локальній IP-мережі. Каталоги NFS, відкриті для загального доступу, можуть бути змонтовані (як у UNIX системах, так і в системах на базі Windows NT/2000/XP/2003) як локальні каталоги, з якими можна працювати.
SMB(Server Message Block – блок повідомлень сервера) – протокол прикладного рівня для передачі файлів в мережах Windows.
SNMP(Simple Network Managment Protocol – простий протокол управління мережею) – протокол прикладного рівня, що використовується для збирання інформації про стан і управління активними мережевими пристроями, такими як маршрутизатори, програмовані комутатори, сервери і ін.
TFTP(Trivial File Transfer Protocol – простий протокол передачі файлів) – протокол прикладного рівня, що використовується найчастіше, для приймання/передачі конфігураційної та іншої інформації з активних мережевих пристроїв.
11.5. Сервіс DNS
DNS(Domain Name Service – сервіс доменних імен) – протокол прикладного рівня, що дозволяє перетворювати символьні імена Інтернет-хостів в IP-адреси .
Найбільш поширеним DNS-сервером на сьогоднішній день є BIND (Berkley Internet Name Daemon – Демон інтернет-імен університету Берклі). Демон надає стандартний DNS-сервіс на портах UDP-53 (обробка запитів клієнтів), TCP-53 (пересилка інформації про зони між серверами імен).
Сервіс імен – це розподілена ієрархічна (поділена на рівні) база даних в Інтернет.
Імена DNS підрозділяються на імена хостів і імена доменів різного рівня:
www.volnet.ru –тут www – ім'я комп'ютера, volnet – домен другого рівня, ru – домен першого рівня.
Домен –позначення умовної групи комп'ютерів, об'єднаних по ознаках приналежності до організації, мережі, географічного положення або сфери діяльності.
Існують декілька міжнародних доменів першого рівня:
· com – комерційні організації;
· edu – освітні установи;
· org – некомерційні організації;
· mil – військові організації;
· gov – державні організації;
· biz – бізнес;
· int – міжнародні організації і проекти.
Розглянемо роботу DNS на прикладі пошуку доменного імені www.volnet.ru.
Клієнт сервера Dialup.mtu.com відправляє запит на пошук вищезгаданого сервера. Сервер DNS, приймає запит і шукає відповідність імені і IP-адреси у себе в кеші. Якщо не знаходить, то відправляє запит в головний сервер домена верхнього рівня (в даному випадку – серверу домена com ). І в цьому випадку сервер намагається спочатку знайти відповідність у себе в кеші. Якщо не знайдено, то сервер пересилає запит головному вгору за ієрархією, поки не дійде до домена першого рівня. Там можлива пересилка між різними доменами першого рівня, між com і ru і потім відбувається спуск вниз за ієрархією аж до сервера запрошуваного домена. На всіх рівнях результат запиту запам'ятовується в кеші, аби наступного разу не перезапитувати його заново.
За налаштування DNS відповідають в системі декілька файлів.
/etc/hosts –файл, в якому прописуються статичні імена хостів. Ці імена не передаються по мережі і діють лише в межах даного хоста.
[root@ns root]# cat /etc/hosts
# Do not remove the following line, or various programs
# that require network functionality will fail.
127.0.0.1 localhost.localdomain localhost
80.92.3.2 ns.edu.vologda.ru ns
80.92.3.3 meson-vol-c0.volnet.ru
192.168.2.4 email.edu.vologda.ru
192.168.2.4 server.schoolm.edu.vologda.ru
192.168.2.130 server-2003
192.168.2.31 webmedia
/etc/resolv.conf –файл конфігурації клієнтів DNS. Саме у цьому файлі прописуються адреси серверів DNS, з якими працюють мережеві клієнти.
[root@ns root]# cat /etc/resolv.conf
search volnet.ru edu.vologda.ru
nameserver 80.92.3.2
nameserver 192.168.2.2
nameserver 80.92.0.10
/etc/named.conf– файл конфігурації сервера BIND. У ньому описуються основні параметри сервера, такі як каталоги зберігання файлів зон, каталоги журналювання, а також визначаються самі зони DNS і вузли, що мають право на отримання і зміну зон.
[root@ns root]# cat /etc/named.conf
options {
directory "/var/named";
allow-transfer{
213.24.34.4;
213.24.35.193;
213.24.34.14;
213.247.150.121;
213.158.26.84;
192.168.2.4;
};
};
logging{
channel a_main{
file "/var/log/named/named.log";
print-time yes;
print-category yes;
print-severity yes;
};
category default{
a_main;
default_debug;
};
};
zone "." {
type hint;
file "named.ca";
};
zone "edu.vologda.ru"{
type master;
file "edu.vologda.ru";
allow-transfer{
213.24.34.4;
213.24.34.14;
80.92.0.10;
213.158.26.84;
213.247.150.119;
192.168.2.4;
};
};
zone "volnet.ru"{
type master;
file "volnet.ru";
allow-transfer{
213.24.35.193;
213.158.26.84;
80.92.0.10;
192.168.2.4;
};
allow-update{
213.24.35.193;
};
};
Файли зон виглядають таким чином:
@ IN SOA ns.edu.vologda.ru. hostmaster.edu.vologda.ru. (
2002031128 ; serial
14400 ; refresh
900 ; retry
1209600 ; expire
86400 ; default_ttl
)
@ IN MX 5 ns.edu.vologda.ru.
@ IN NS ns.edu.vologda.ru.
@ IN NS ns.icb.vologda.ru.
mail IN CNAME ns.edu.vologda.ru.
proxy IN CNAME ns.edu.vologda.ru.
proxy2 IN A 80.92.3.134
meson IN CNAME ns.edu.vologda.ru.
www IN CNAME ns.edu.vologda.ru.
meson-vol-c0 IN A 80.92.3.131
Висновки
Основним мережевим протоколом мережевого рівня є протокол IP. У версії v4 IP-адреса має 32для біти. IP-адреса складається з адреси підмережі і адреси комп'ютера (хоста). Для виділення адреси підмережі використовується маска. Для налаштування протоколу IP в Linux можна користуватися вбудованими засобами, такими як netconf,так і робити це вручну.
Контрольні запитання і завдання самостійного виконання
1. Як відобразити параметри протоколу IP?
2. Як додати другу IP-адресу для карти?
3. Як налаштувати протокол IP за допомогою файлу network?
4. В якому скрипті описуються параметри мережевого пристрою?
5. Яке призначення команди ifconfig?
6. Яке призначення марштуризаторів?
7. Яка команда призначена для налаштування статичної маршрутизації в Linux?
8. Як виконати перегляд встановлених маршрутів?
9. Яке призначення протоколу UDP? Яка його структура?
10. Як числові IP-адреси перетворюються в символьні?