Графічне представлення даних

Введення даних

У багатьох задачах математичної статистики зустрічаються числові дані, які уявляють собою обмірювані рівні деякої випадкової величини чи статистичного показника. Причому, у більшості випадків ці дані необхідно пронумерувати. Для цього записують два перших номери членів ряду (наприклад, 1,2) один під іншим, виділяють їх, зафіксував курсор миші на маленькому чорному квадраті в правому куті відзначеної області, тягнуть його вниз доти, поки не вийде числовий ряд номерів потрібної довжини. Поруч у стовпці праворуч вручну вводять статистичні дані. Аналогічно можна створити і ряди в горизонтальному напрямку. Якщо ж необхідно ввести рівновіддалені дані, то досить ввести перші два числа (1987, 1988), виділити їх і розтягти область введення до необхідної довжини (рис. 2).

Рисунок 2

Для побудови діаграми дискретного варіаційного ряду потрібно виділити область клітин А1:В7 (клітини, в яких знаходяться дані). Після цього можна викликати Мастер диаграм або вибрати команду, що падає меню Вставка-Диаграмма. На другому кроці вибирають тип діаграми Точечная (можна зі з’єднаними точками, або із окремо розташованими точками) і область побудови діаграми на цьому листі чи на новому листі. Для опису діаграми можна заповнити легенду (наприклад, Об’єм товарообігу, тис.грн.), назва осей: вісь – роки, вісь – величина товарообігу (рис. 3).

Рисунок 3

Гістограма. Обчислюють вибіркові і накопичені частоти улучення ряду даних в інтервали, а також може виводити відповідні графіки (модуль 3). Границі інтервалів можна вказати (звичайно задають верхні границі інтервалів). Якщо не задати границі, то Excel сам розіб’є аналізований ряд на інтервалі з кроком :

,

де – найбільша варіанта, – найменша варіанта, – кількість членів ряду.

Гістограму можна побудувати автоматично, для цього досить виділити необхідний діапазон і натиснути F11.

Рисунок 4

Одним з основних плюсів Excel є можливість створення формул і використання готових функцій для обробки масивів чисел (а так само текстів і символів).

Для введення формули необхідно набрати в порожній клітині “=”, а потім за допомогою операцій ^, *, /, + зв’язати вихідні дані в клітинах, результат розрахунку з яких ми бажаємо одержати.

При введенні формул зручно використовувати вбудовані функції (існує кілька сотень вбудованих функцій, що дозволяють обробляти чисельну, текстову і символьну інформацію), використовуючи так звані діалогові вікна, що вказують послідовність введення даних і зменшують можливості допущення помилки.

При рішенні різних задач у Excel можна використовувати, як у формулах, так і незалежно, вбудовані функції. На панелі Стандартнаяза допомогою кнопки Вставка функциивідкриємо діалогове вікно майстра функцій (бажано після установки в Меню Сервис надбудови Пакет анализа), що містить 13 різних категорій функцій.