Становлення аграрного права
Предмет і система аграрного права
З 30-х і до 90-х pp. минулого століття єдиною комплексною галуззю права, яка обслуговувала суспільні відносини в сільському господарстві колишнього СРСР, зокрема й в УРСР, було колгоспне право. Ця галузь права стосувалася тільки одного суб’єкта суспільних відносин – колгоспів, що було зумовлено наявністю самостійної колгоспно-кооперативної форми власності та адміністративними методами керівництва господарськими процесами на селі.
У 70-х pp. закономірно виникла наукова ідея про потребу сукупного галузевого правового регулювання діяльності не лише колгоспів, а й інтегровано всіх сільськогосподарських (аграрних) підприємств. Вперше її сформулював М. І. Козир як потребу формування сільськогосподарського права, котре згодом почали називати аграрним. У дискусії, яка розгорнулася щодо цього, брали участь українські вчені – В.З.Янчук, Н.І.Титова, В.С.Шелестов, В.К.Попов, Ц.В.Бичкова, З.А.Павлович та ін. Уже тоді необхідність існування аграрного права обґрунтовано доводили не стільки особливостями суб’єктів аграрних відносин, скільки унікальною специфікою їх виробничо-сільськогосподарської діяльності як єдиного об’єкта цих правовідносин. Адже тільки у сфері сільського господарства існує унікальне органічне поєднання господарської діяльності (праці) із землекористуванням, а самі землі виступають як основний засіб виробництва. Саме ця юридична специфіка суспільних аграрних відносин стала першоосновою вирізнення їх як предмета правового регулювання окремою комплексною, інтегрованою і спеціалізованою галуззю аграрного права.
З виникненням України як суверенної держави, радикальними змінами суспільних відносин на селі у зв’язку з реалізацією земельної та аграрної реформ істотно розширилося та набуло якісно нового змісту аграрне законодавство, що становить нормативно-правову базу аграрного права як галузі права. Проте, як і раніше, воно акумулює законодавчі акти, що регулюють земельні, трудові, майнові, організаційні, управлінські та інші відносини різних аграрних суб’єктів. І лише поступово аграрне право стає самостійною галуззю права з власним предметом і методом правового регулювання. Під аграрним правом розуміють комплексну галузь права, що є системою норм права, які регулюють відносини, пов’язані зі здійсненням господарської діяльності (комерційної, некомерційної) з використанням земель сільськогосподарського призначення.