Особливості функції шкіри у новонароджених

У новонароджених дітей захисна функція недосконала, бактерицидана низь-ка, терморегуляторна недостатня, дихальна, депонуюча, резорбційна, рецепторна, обмінна добре виражені, ферментативна недостатня, екскреторна функція також виражена недостатньо через пізній (з 3-4 місяців) початок функціонування пото-вих залоз, буферна (бактерицидна) розвинута слабо, пігментоутворююча функція не сформована, синтез вітаміну Д та інших біологічно активних речовин послаб-лений, секреторна функція підвищена (холестерину - сальними залозами, сполук кальцію і фосфору - потовими).

Придатки шкіри представлені сальними, потовими залозами, волоссям та нігтями.

Придатки шкіри розвиваються з первинних епітеліальних зародкових клітин.

Нігтіз’являються на 5-му тижні внутрішньоутробного розвитку і являють собою змінений епідерміс - без участі зернистого і скловидного шарів.

Зачатки, з яких утворюється волосся і сальні залози, виникають на 5-7-му тижнях внутрі-шньоутробного розвитку і являють собою продукт диференціації клітин базального шару епі-дермісу.

Потові залози з’являються на 8-му тижні, в першу чергу на долонях і підошвах. Кількість потових залоз до народження дитини така ж як у дорослих. Тому по мірі росту поверхні тіла число потових залоз на одиницю поверхні прогресивно зменшується.

Еккринові потові залози в дітей добре сформовані і здатні функціонувати, однак, їхні про-токи розвинуті слабо, просвіти закриті епітеліальними клітинами. Формування вивідних прото-ків потових залоз частково відмічається вже на 5-му місяці життя, а повністю закінчується тіль-ки після 7 років.

Швидше завершується формування потових залоз на лобі і голові. При цьому нерідко ви-никає посилене потовиділення, що супроводжується неспокоєм дитини, облисінням (обтиран-ням) потилиці. Згодом виникає потовиділення на шкірі грудей і спини. Темпи встановлення функції потовиділення найбільш високі на 1-2-му місяцях життя.

Апокринові залози в дітей починають функціонувати тільки біля 8-10 років.

Сальні залози у новонароджених поширені по всій шкірі, за виключенням долоней і пі-дошов. Вони повністю оформляються морфологічно і починають функціонувати уже на 7 міся-ці внутрішньоутробного розвитку і гістологічно не відрізняються від структури дорослого.

У новонароджених дітей вони можуть прероджуватись у кисти, особливо на шкірі носа і на сусідніх ділянках обличчя, утворюючи дрібні біло-жовті утворення (milea). Вони можуть бути поверхневими і зникати разом з родовою змазкою або можуть розташовуватись під рого-вим шаром шкіри.

На волосяній частині голови за рахунок їх підвищеної секреції можуть утворюватися "мо-лочні кірки". Сальні залози в дітей відрізняються крупними розмірами, вони однокамерні, роз-міщені поверхнево, найбільша кількість їх в дітей в ділянці обличчя і волосистої частини голо-ви (milea).

Сальні залози функціонують ще внутрішньоутробно (беруть участь у створенні першород-ної змазки), їх кількість на 1 см² шкіри у 4-8 разів більша, ніж у дорослих.

Волоссяз’являється ще у ембріональному періоді, у вигляді зародкового пушка, воно зра-зу ж після народження випадає і змінюється постійним.

Первинне волосся (lanugo) немає в центрі стержня. Особливістю росту волосся у дітей є його сповільнений ріст в перші 2 роки життя і швидка його зміна.

Вії у дітей ростуть швидко і у віці 3-5 років їх довжина така ж, як у дорослих.

Щетинисте волосся з’являється в період статевого дозрівання на обличчі (у хлопчиків), під пахами, на лобку.

Нігті у новонароджених дітей досягають дистальних закінчень останньої фаланги і є од-ним (менш постійним) з критеріїв зрілості. Вони добре виражені, еластичні, м’які, містять бага-то води. Після народження ріст нігтів сповільнюється, що пов’язано з потовщенням епідермаль-них тяжів під нігтевим ложем, які ускладнюють крово- і лімфообіг. Це проявляється появою на нігтьовій пластинці поперечної "фізіологічної" риски. На 3-му місяці вона досягає вільного краю нігтя. Це дозволяє визначити вік грудної дитини. Таке ж сповільнення росту нігтів відмі-чається у дітей після важких соматичних захворювань: біля ногтевого ложа полоска з’являєть-ся через 4-5 тижнів від початку хвороби. При білково-калорійній недостатності харчування мо-же з’являтися двобічна ложкоподібна деформація нігтів - койлоніхія.