Поняття та види юридичної відповідальності у сфері доступу до інформації

Тема: Юридична відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері.

У даному розділі розглянуто не лише випадки відповідальності осіб, винних у необґрунтованій відмові у наданні інформації, порушенні встановленого терміну її представлення без поважних причин, безпідставній відмові від поширення певної інформації тощо. Уваги приділено також юридичній відповідальності власне громадян, які мають бажання і інтерес до отримання певної інформації, і які у своєму бажанні можуть перейти межі дозволеної правомірної поведінки — тобто здійснити правопорушення. Причому мотиви такого порушення можуть бути різними: від побутових до незнання закону — переконання в тому, що право на доступ до інформації є необмеженим, оскільки гарантується Конституцією. Однак право на інформацію загалом і право на доступ до інформації зокрема має свої межі, які окреслені у попередніх розділах посібника. Подібними правопорушеннями громадянина можуть бути збирання інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди; збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-технічних або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, тощо.

Порушення законодавства України про доступ до інформації спричиняє для винних осіб дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

Юридична відповідальність — одна з форм соціальної відповідальності. Сутність соціальної відповідальності полягає в обов'язку індивіда виконувати вимоги, що висуваються до нього суспільством, державою, іншими індивідами. Крім юридичної, в суспільстві діють і інші форми соціальної відповідальності: моральна, політична, організаційна, суспільна, партійна й інша.

Юридичною відповідальністю є застосування до особи, що скоїла правопорушення, примусових заходів, передбачених санкцією порушеної норми, у встановленому для цього процесуальному порядку від імені держави і на підставі закону.

Всі види юридичної відповідальності характеризуються такими ознаками:

1. Найважливішою ознакою юридичної відповідальності є те, що фактичною підставою її виникнення виступає правопорушення.

2. Притягнення правопорушника до юридичної відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку в результаті здійснення правозастосовної діяльності.

3. Притягнення до юридичної відповідальності, як й інші види правозастосовної діяльності, здійснюється уповноваженими державними органами та їх посадовими особами, йому притаманний державно-владний характер.

4. Важливою ознакою юридичної відповідальності є чітка нормативна регламентація її здійснення.

Притягнення до юридичної відповідальності є невіддільним від державного примусу. Державний примус за скоєне правопорушення чітко регламентується в санкціях правових норм, які визначають його вид і міру — кількісні показники. Цей примус завжди звернений на правопорушника — особу, яка скоїла протиправне діяння, і тягне за собою негативні для нього наслідки, що виявляються у позбавленні його певних благ, котрі йому належали до факту правопорушення.

6. Ще однією важливою ознакою юридичної відповідальності є наявність певних втрат для винної особи, які передбачені законом. Позбавлення правопорушника певних благ є необхідною умовою юридичної відповідальності. Ці втрати є реакцією держави на шкоду, заподіяну правопорушником суспільству, державі або окремій особі, і можуть носити для правопорушника особистий, майновий або організаційний характер.

Соціальне призначення юридичної відповідальності як засобу охорони і захисту суспільних відносин від будь-яких незаконних порушень реалізується в її цілях і функціях.

Загальними підставами юридичної відповідальності (у тому числі у сфері доступу до інформації) є:

1) факт скоєння правопорушення;

2) наявність у діях особи складу правопорушення;

3) наявність відповідної правової норми, яка передбачає притягнення до юридичної відповідальності за певне правопорушення;

4) акт застосування права (вирок суду, рішення адміністративного органу тощо).