Виконання рішення про поновлення на роботі
Поновити трудові права незаконно звільненого чи переведеного працівника можливо на підставі рішення суду (ст. 232 і 235
КЗпП). Особливість виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника полягає у тому, що його виконують негайно (ст. 217 ЦПК, ст. 367 ЦПК 2004 р., ст. 25 Закону). Тобто, після отримання виконавчого листа суду про поновлення на роботі, державний виконавець не пізніше наступного дня повинен вирішити питання про відкриття виконавчого провадження. У разі ж винесення постанови про таке відкриття він того ж дня має направити виконавчий лист для виконання до відповідної адміністрації підприємства, установи, організації, які зобов'язані вчинити дії, спрямовані на поновлення трудового статусу працівника.
Законодавством про виконавче провадження визначено дію, яка становить об'єкт виконання, — фактичне допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Однак у цьому випадку чітко не встановлено строку, протягом якого має бути виконано рішення. Слід зазначити, що такий наказ і дію має бути виконано у робочий день надходження виконавчого документа від державного виконавця.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені законом (ст. 77 Закону):
- накладення штрафу в порядку та розмірах, встановлених ст. 87 Закону ( на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, наборжника-юридичну особу — від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та призначення нового строку для виконання;
у разі подальшого невиконання — штраф у подвійному розмірі та призначення нового строку для виконання; у разі подальшого невиконання державний виконавець складає акт про невиконання і звертається з поданням до правоохоронних органів щодо вирішення питання про порушення кримінальної справи за невиконання судового рішення.
Після фактичного допущення працівника до роботи складають акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється за повторного недопущення працівника до роботи, а в працівника з'являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження (п. 8.2.3 Інструкції про проведення виконавчих дій).
Труднощі (ускладнення) у ході виконавчого провадження припинення юридичної особи, власник або уповноважена особа якої була стороною трудового договору. Виходом із цієї ситуації може бути складання акта про неможливість виконання і повернення виконавчого документа до органу, який його видав (до суду).
Також державний виконавець може звернутися до суду з поданням про зміну порядку чи способу виконання. Відповідно до ст. 240 і КЗпП у разі, якщо працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, однак поновити його на попередній роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках — правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядав трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП, з поширенням на нього усіх компенсацій та гарантій, передбачених законодавством.