Класичний період у розвитку світової соціології.

Соціологія державотворення та політична антропологія В’ячеслава Липинського.

Соціальна наука Богдана Кістяковського.

Генетична соціологія Михайла Грушевського.

Слід розглянути формування історико-соціологічного баченняГрушевського, що відбувалось переважно під час його еміграції. У своїй соціологічній роботі вчений торкається надзвичайно широкого кола питань. Це і соціально-класова структура, і динаміка громадських настроїв, і взаємини міста і села, і проблеми суспільно-політичного устрою тощо. Та головною працею М. Грушевського є „Початки громадянства (генетична соціологія)”, яка висвітлює причини і фактори створення соціальності, виникнення і існування людського суспільства. Окремо слід розглянути розділ „Українські переживання”, який має досить самостійне значення у дослідженні „генетичної соціології”.

У своїх роботах Б. Кістяковський приділяє вулику увагу аналізу основних понять соціальних наук, обґрунтуванню наукових засад соціологічного дослідження. Тому в роботі слід розглянути таке питання як методологія суспільних наук в розумінні Б. Кістяковського. Також слід звернути увагу на розгляд проблем соціологічних понять, проблем цінності у соціологічному дослідженні до яких звертається Б. Кістяковський. Та розглянути питання обґрунтування соціології права.

Слід розглянути основні риси світогляду В. Липинського, звернути увагу на вирішення питань державного будівництва у творчості вченого. Розглянути такі питання як політична антропологія та теорія еліт.

Початок теоретичної соціології як окремої науки припадає на першу половину ХІХ століття і пов’язаний з ім’ям французького вченого Огюста Конта. Він вважав, що соціологія є особливою (позитивною) наукою. Її мета – створити соціальну теорію, вільну від умоглядних метафізичних пояснень, яка повинна використовувати прийоми спостереження, експерименту і порівняння, тобто засновану на методології, що властива природничим наукам. Отже слід розглянути основні роботи О. Конта, в яких піднімаються питання про формування принципів соціологічного методу, класифікації наук і предмет соціології. Також слід розглянути теорію соціальної еволюції Герберта Спенсера, його дослідження предмету і методології соціологічного пізнання. Далі розкрити сутність історичної соціології Алексія де Токвіля та матеріалістичної соціології Карла Маркса.