Статистична методологія

Статистична методологія — це комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів і прийомів дослідження. Вона ґрунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.

Згідно з принципами діалектичної логіки статистика будь-яке суспільне явище розглядає не ізольовано, а у взаємозв’язку з ін­шими, виявляє фактори, які спричинюють варіацію значень ознаки у межах сукупності, оцінює ефекти виливу факторів і щільність причинно – наслідкових .

Суспільні явища динамічні, тому статистика вивчає їх у роз­витку, оцінюючи тенденції та циклічні коливання, інтенсивність динаміки та структурних зрушень.

Розглядаючи сукупності елементів, статистика, з одного боку, визначає в них схожі риси і відмінності, об'єднує елементи в гру­пи, вирізняючи окремі типи й форми явищ, а з іншого — узагаль­нює інформацію як за окремими групами (типами), так і за сукуп­ністю в цілому.

Особливості статистичної методології пов'язані,

по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспі­льних явищ;

по-друге, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об'єктивних статистичних закономірностей.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи. Перший етап — збирання первинного статистичного ма­теріалу реєстрацією фактів чи опитуванням респондентів.

На другому етапі зібрані дані підлягають систематизації та групу­ванню — від характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи середніх величин.

Третій етап передбачає аналіз варіації, динамі­ки, взаємозв'язків.

Етапи об'єднуються метою дослідження. На кожному з них застосовуються ті методи, які можуть дати глибоку й всебічну характеристику явищ, що вивчаються.

Так, масове статистич­не спостереження дає інформаційну базу для статистичних уза­гальнень і характеристики об'єктивних закономірностей. Статис­тичні дані мають безперечну доказову силу саме тому, що вони спираються не на окремі факти, а на їх сукупність.

На другому етапі — етапі узагальнення даних масового спо­стереження — елементи сукупності класифікують за певними ознаками, наприклад, народжених можна класифікувати за стат­тю та місцем народження, видобуток вугілля — за шахтами або за періодами. Впорядковану таким чином статистичну сукупність називають статистичним рядом. Залежно від способу класифі­кації розрізняють ряди розподілу таряди динаміки. Ряд розпо­ділу — це результат класифікації, групування елементів сукупно­сті у статиці (станом на певний момент чи за певний інтервал часу). За допомогою групувань виокремлюються характерні вла­стивості та різноякісні типи явищ. Ряд динаміки класифікує зна­чення статистичних показників у часі (за періодами чи момента­ми часу), описує динаміку розвитку масового процесу.

В арсеналі статистичних методів аналізу — методи вивчення варіації, диференціації та сталості, швидкості та інтенсивності розвитку, узагальнюючі індекси, регресійні моделі тощо. Вивча­ючи різноманітні суспільні явища та процеси, статистичний ме­тод пристосовується до їх особливостей. Одна річ, скажімо, збирання даних про демографічні процеси (народжуваність, смерт­ність, міграцію), інша — про екологічний стан довкілля. Але в будь-якому дослідженні виявляються притаманні статистичному методу особливості — масовість даних, кількісне вимірювання, узагальнення.

Аналітичні можливості статистичних методів поглиблюються завдяки використанню компактної та раціональної форми подан­ня результатів узагальнення інформації, а також аналізу виявле­них закономірностей. Такими формами є статистичні таблиці та графіки.

Статистичні методи пов'язані з математикою. У них спільні методи обробки й оцінювання даних, але різні предмети пізнан­ня. Математична статистика вивчає закономірності масових явищ в абстрактній формі, статистика як суспільна наука характеризує розміри й співвідношення суспільних явищ у конкретних умовах їх існування та розвитку.

Передумовою використання статистичних методів у конкрет­ному дослідженні має бути визначення суті явища, що вивчаєть­ся, його істотних властивостей. Теоретичний аналіз дає всебічне уявлення про природу й логіку предмета пізнання. Це — об'єктивна основа методологічних рішень.

Статистичний аналіз масових явищ і процесів є необхідною ланкою в системі управління економікою та державою в цілому. Передусім за допомогою статистики здійснюється «зворотний зв'язок», тобто потік інформації йде від об'єкта до суб'єкта управ­ління — керівництва підприємств, об'єднань, територіальних, га­лузевих і центральних органів влади. Без вірогідної, всебічної і своєчасної інформації ефективні управлінські рішення неможливі.