Свердління глибоких отворів

Глибокі отвори, у яких довжина більше п'яти діаметрів, свердлять на спеціальних горизонтально-свердлильних верстатах.

Різальним інструментом є свердла спеціальної конструкції (див. рис. 5.10). При свердлінні глибоких отворів звичайними спіральними свердлами неможливо забезпечити прямолінійність осі отвору. Це пояснюється похибками при заточуванні спірального свердла й нерівномірністю спрацювання головних ріжучих лез, що приводить до нерівності сил різання на головних ріжучих лезах, у результаті чого відбувається «розбивання» отвору та відведення його осі убік. Крім того, зі збільшенням довжини отвору ускладнюється підведення мастильно-охолоджувальної рідини та відвід стружки із зони різання.

На рис. 5.10, а показана схема свердління отвору однолезовим спеціальним свердлом на горизонтально-свердлильному верстаті. Заготовка 2, що закріплюється в патроні 1 і люнеті 3, одержує обертальний (головний) рух через коробку швидкостей, розташовану в шпиндельній бабці. Свердло 9 закріплюють на різьбі в стеблі 5 (трубі), другий кінець останнього — у супорті 6. Переміщенням супорта по напрямних станини повідомляють свердлу поздовжню подачу. Мастильно-охолоджувальна рідина під більшим тиском подається насосом з резервуара 8 по трубопроводу через мастилоприймач 4 до ріжучого леза свердла. Стружка відводиться разом з рідиною через внутрішній канал свердла в стружкозбірник 7, де вона затримується, а рідина стікає у відстійник резервуара 8.

При даному методі глибокого свердління весь метал, що підлягає видаленню для утворення отвору заданого розміру, перетворюється в стружку (рис. 5.10, б).

Рис. 5.10 Схема глибокого свердління

Глибокі отвори великого діаметра (Ø > 100 мм) свердлять свердлами кільцевого типу. У процесі свердління в стружку перетворюється тільки метал кільцевої порожнини (рис. 5.10, в). Центральний стрижень, що залишився після кільцевого свердління, використовують як заготовку для виготовлення різних деталей.