Похідні 8-оксихіноліну, хіноксаліну, нітрофурану

Ряд похідних 8-оксихіноліну має протигрибкову, антибактеріальну та протипаразитарну дію. При кишкових інфекціях використовують хлорхінальдол, а при урогенітальних – нітроксолін:

Хлорхінальдол Нітроксолін

Високу антибактеріальну активність мають похідні ди-N-оксиду хіноксаліну. Їх використовують у тих випадках, коли лікування іншими протимікробними препаратами не призводить до бажаного ефекту. Зазвичай, це холецистити, абсцеси легень, кишкові дисбактеріози, важкі септичні стани.

Для лікування важких післяопераційних станів з наявністю глибоких уражень порожнини та ускладнень використовують хіноксидин і діоксидин:

Хіноксидин Діоксидин

Для лікування інфекційних захворювань, причиною яких є грамнегативні бактерії (сальмонели, трихомонади, лямблії, хламідії), використовують препарати нітрофуранового ряду. Ці препарати блокують цикл лимонної кислоти в мікробній клітині, гальмують клітинне дихання, рост і розмноження мікроорганізмів; руйнують біосинтез деяких мембранних білків й активність дихальних ферментів, що призводить до руйнування цитоплазматичної мембрани. У ряді випадків вони затримують ріст мікроорганізмів, стійких до сульфаніламідів і антибіотиків. Однією з переваг нітрофуранів, в порівнянні з іншими хіміотерапевтичними препаратами, є повільний розвиток резистентності мікробів, її невисока ступінь. Ці препарати активні по відношенню до мікробів, стійких до інших хіміотерапевтичних засобів. Крім того, нітрофурани є препаратами, які обирають в тих випадках, коли хворі не переносять антибіотиків або сульфаніламідів.

Фурацилін Фурагін

Фуразолін Фурадонін

Фуразолідон

Препарати нітрофуранового ряду зазнають перетворень, вивільняючи оксид азоту та пероксинітрит, які й визначають біологічні ефекти при застосуванні. Лікувальні дози нітрофуранів не токсичні по відношенню до функцій печінки, нирок, серцево-судинної системи, крові.