Облік розрахунків з підзвітними особами
Підзвітна особа - це фізична особа, яка перебуває у трудових відносинах з підприємством; засновник, власник або акціонер підприємства.
Основні операції підприємств, які можуть здійснюватися із залученням підзвітних осіб, - це купівля цінностей і їх оплата; отримання і доставка цінностей; оплата робіт (послуг); виконання завдань з управління і забезпечення діяльності підприємства.
Усі вказані операції можуть супроводжуватися або не супроводжуватися службовим відрядженням. Цілі, на досягнення яких можуть видаватися підзвітні суми підзвітних осіб:
· адміністративно-господарські потреби;
· закупівля сільськогосподарської продукції, продуктів їх переробки і заготівля вторсировини;
· службові відрядження по Україні й за кордон.
Службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний термін для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи працівника^Термін відрядження встановлює керівник. Цей термін у межах України не може перевищувати ЗО календарних днів. Відрядження належать до службових обов’язків працівників. Відмова від них без поважних причин вважається дисциплінарною провиною. Винятки становлять:
· жінки, які мають дітей до трьох років або вагітні. Направляти їх у відрядження забороняється;
· жінки, які мають дітей від 3 до 14 років. Направляти їх у відрядження можна лише за їх згодою.
На час відрядження за працівником зберігається місце його роботи (посада) й середня зарплата, у тому числі і за час перебування в дорозі.
Прийнята наступна послідовність операцій з підзвітною особою, направленою у відрядження:
· отримання завдання підзвітною особою;
· отримання авансу для оплати витрат;
· скерування працівника на місце призначення;
· повернення працівника з відрядження;
· складання звіту про використання одержаних грошових коштів.
Підзвітна особа зобов’язана заповнити авансовий звіт про витрачені готівкові кошти протягом 3-х робочих днів після повернення. Оплачуються витрати на проїзд, проживання і добові.
Добові - це частина витрат на службове відрядження, до яких належать не підтверджені документально витрати працівника на власні потреби, які він мусить здійснювати у зв’язку з відрядженням^Вони відшкодовуються у межах норм, встановлених законодавчо. Для працівників підприємств усіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження, установами, що повністю або частково утримуються за рахунок коштів бюджетів) установлено такі граничні норми добових витрат (табл. 15.11).
Посвідчення про відрядження після повернення працівника разом з іншими підтверджуючими документами додається до авансового звіту працівника. Надалі посвідчення про відрядження разом з наказом, авансовим звітом та іншими первинними документами зберігається в бухгалтерії (архіві) аптеки.
За розрахунками організації з підзвітною особою за авансовим звітом можуть бути три варіанти співвідношення між виданими грошовими коштами і фактично використаною працівником сумою коштів:
· варіант 1. Повний збіг величини витрачених сум з отриманою сумою на підставі підтверджуючих документів з отриманою сумою. На підставі авансового звіту
Таблиця 15.11