Метод аудиторської діяльності

ТЕМА 3. МЕТОДИ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ

План

1. Метод аудиторської діяльності.

2. Ознаки та критерії оцінювання фінансової звітності.

Ключові слова та поняття: метод аудиту, метод аудиторської діяльності, методика аудиту, прийоми аудиту, критерії, Оцінювання, експрес-аудит.

Рекомендована література: (1), (2), (18) стор. 136-157, (8) стор. 121-133, (21) стор. 44-59, стор. 209-227, (11) стор. 110-168.

Зміст лекції

У загальному вигляді метод будь-якої науки — це спосіб дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що вивчаються, планомірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Метод (від гр. methodos - дослідження) - це прийом дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановлення істини.

Метод аудиту — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають вивченню.

В аудиті використовуються загальнонаукові і спеціальні прийоми, що формують його метод.

Загальнонаукові методи дослідження ґрунтуються на філософських принципах.

Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

Аналіз - це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одного цілого (аудит фінансово-господарської діяльності підприємства).

Синтез (від гр. sinthesis - сполучення, поєднання, складання) - метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).

Індукція (від гр. induction - наведення) - метод дослідження, за яким загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведення висновків від окремого до загального (аудит витрат обігу здійснюється насамперед за даними аналітичного обліку, а відтак - синтетичного обліку).

Дедукція (від лат. deduction - виведення) - метод дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потім стан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального до окремого (аудит фінансових результатів спочатку проводиться за даними синтетичного обліку, а потім - аналітичного обліку).

Аналогія - прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається пізнання ознак суб'єктів на основі їх подібності з іншими. Метод аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об'єктів, є основою моделювання.

Моделювання - спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні об'єкта, що вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (наприклад, стандарти).

Абстрагування (від лат. abstrahere - відволікати) - прийом відволікання, способом абстракції переходять від конкретних об'єктів до загальних понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей на окремих складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртовні в цілому).

Конкретизація (від лат. concretus - густий, твердий) - дослідження стану об'єктів за певними конкретними умовами існування їх (виявлення нестач в окремих магазинах).

Системний аналіз - вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності).

Функціонально-вартісний аналіз - це вивчення об'єктів на стадії підготовки виробництва, що включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо). Існують також власні метод ичні прийоми аудиту, які можна об'єднати в групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту.

Власне методи аудиторського контролю:

1. Огляд – це використання візуальної оцінки певних подій. Огляд усього підприємства, складання враження про бізнесу, основних засобів, рівню зносу, огляд інших активів, спостереження за роботою працівників підприємства-клієнта з виконання ними своїх обов’язків. Спостереження не бувають достатніми самі по собі, попередження необхідно підтвердити іншими свідченнями.

2. Опитування – письмова чи усна інформація на запитання аудитора. Наприклад, коли аудитор хоче одержати інформацію про методи, які використовує клієнт для ведення системних бухгалтерських записів, і функціонування системи внутрішнього контролю, він проводить опитування персоналу.

3. Підтвердження – це одержання письмової відповіді від незалежної третьої особи, яка підтверджує правильність тієї чи іншої інформації у відповідь на відповідний запит аудитора. Наприклад, банки можуть підтвердити суми депозитів чи позик; кредитори – рахунки і векселі, які підлягають оплаті; покупці і замовники – залишки на рахунках кредиторської заборгованості; біржові агенти – розподіл акцій між акціонерами; страхові компанії можуть надати інформацію за страховою сумою, сплаченою протягом року; агенти – дані про матеріально-виробничі запаси в дорозі або на складах оптових постачальників; орендодавці – про умови оренди; довірені особи – про цінні папери, умови договору за домовленістю; адвокати – про поточні судові справи та ін.

4. Фактичний контроль. Під фактичним контролем розуміється огляд і підрахунок аудитором матеріальних активів (інвентаризація виробничих запасів, коштів, цінних паперів, основних засобів та ін.).

5. Документальна перевірка – це перевірка документів і записів клієнта з метою визначення достовірності й законності операцій, зафіксованих у них.

6. Сканування вивчають нетипові статті і події, відображені в документації клієнта. Типові напрямки сканування формулюються так: сканувати кредитові записи рахунків витрат і підтвердити їх даними первинних документів. У результаті сканування можна виявити кредитові залишки на рахунках дебіторської заборгованості, нетипові значні чекові виплати, нетипово малий обсяг реалізації за місяць, наступний після закінчення фінансового року, і великі депозити, утворені шляхом внесення наявних коштів незадовго до кінця року.

7. Аналітичні процедури – це економічний аналіз показників і тенденцій. Вони включають порівняння фінансової інформації:

з нефінансовою інформацією;

із зіставною інформацією за попередні періоди;

з очікуваними результатами (планом, бюджетом та ін.);

аналогічною інформацією в галузі (порівняння показників з показниками аналогічних підприємств у галузі).

Аналітичні процедури використовуються при плануванні аудиту, оцінці достовірності балансу, порівнянні підприємств, оцінці фінансового стану і платоспроможності підприємств, визначенні можливості підприємства залишаються діючим.

8. Перерахунок – це перевірка арифметичної правильності, точності підрахунків і передачі інформації.