Методи інформаційного права

Провідним є метод комплексного застосування методів конституційного, адміністративного, цивільного, кримінального та трудового права.

Значний вплив на формування методології має інформатика – наука про закономірності, принципи і тенденції інформаційних процесів та їх автоматизації на основі комп’ютерних технологій та технологій зв’язку. Серед них можна назвати методи формування гіперсистем, алгоритмізації, комп’ютерного моделювання, прикладного системного аналізу, методи формування соціальних систем на основі критичної маси інформації тощо.

Відповідно до традицій юриспруденції інформаційне право складається з двох частини:

Загальна частина – визначення основних понять та категорій інформаційних правовідносин; суб’єкти та об’єкти інформаційних правовідносин; принципи інформаційних правовідносин; система правового регулювання інформаційних правовідносин; провідні інститути інформаційних правовідносин.

Особлива частина – досліджує окремі визначені та структуровані особливі інститути інформаційних правовідносин.

Необхідно проаналізувати взаємодію інформаційного права з іншими правовими інститутами, насамперед, визначити співвідношення інформаційного і комп’ютерного права. Термін «комп’ютерне право» виникає у промислово розвинутих країнах у сер. XX ст. у зв’язку з широким використанням засобів обчислювальної техніки у різних сферах суспільного життя. Існують різні підходи до співвідношення комп’ютерного права і інформаційного. Одна з них належить Ю.М. Батурину, який вважав, що комп’ютерне право перетинається з інформаційним, однак не входить до нього і є самостійною галуззю. Графічно таке співвідношення можна зобразити так:

	Інформаційне право		Комп’ютерне право

Інша точка зору поняття «комп’ютерного права» вужче, ніж попереднє. На думку, Чаннова С.Є., воно включає тільки ті норми, які регулюють інформаційні правовідносини, що виникають при використанні комп’ютерних технологій. Графічне так розуміння взаємовідносин виглядає так:

На нашу думку, такий же підхід слід використовувати і для терміну «телекомунікаційне право», яке будемо розглядати як один з інститутів інформаційного права, предметом якого є правові норми, що регулюють відносини у сфері телекомунікацій, в т.ч. Інтернету.