Сутність, структура та принципи організації виробничого процесу.
Тема 14. Організація виробництва та забезпечення якості продукції
1. Сутність, структура та принципи організації виробничого процесу.
2. Організаційні типи виробництва.
3. Організація виробничого процесу у часі.
Для будь-якого промислового підприємства основою функціонування є виробнича діяльність як сукупність взаємозв’язних процесів, у тому числі виробничих. Поняття та основні складові виробничого процесу представлено на рис. 14.1.
Рисунок 14.1 – Поняття та основні складові виробничого процесу
Класифікацію виробничих процесів наведено на рис. 1.2.
Рисунок 14.2 – Класифікація виробничих процесів
Характеристику різновидів виробничих процесів на підприємстві подано в таблиці 14.1.
Таблиця 14.1 – Характеристика різновидів виробничих процесів
| Види виробничого процесу | Характеристика виробничого процесу |
| Основні | Процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. Основні процеси у низці виробництв поділяються на стадії: заготівельну, обробну, випускну (складальну). Разом вони утворюють основне виробництво. |
| Допоміжні | До них належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів. Допоміжні процеси групуються за їх призначенням, утворюючі такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне тощо. |
| Обслуговуючі | Забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів. До них належать складські, транспортні процеси. |
| Дискретні (перервні) | Притаманна циклічність, пов’язана з виготовленням виробів певної форми, які обслуговуються в штуках (машини, прилади, одяг тощо) |
| Безперервні | Властиві виробництву продукції, яка не має сталого |
Закінчення таблиці 14.1
| обсягу й форми (скипні, рідкі, газоподібні речовини), тому їх перебіг не потребує технологічної циклічності | |
| Ручні | Здійснюються безпосередньо робітником, фізична сила якого є основним джерелом енергії |
| Механізовані | Виконуються робітником за допомогою машин. Робітник управляє машинами, а безпосередньо виконує тільки допоміжні операції |
| Автоматизовані | Виконуються машинами під наглядом робітника. За робітником можуть залишатися деякі допоміжні операції |
| Автоматичні | Здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою |
Сутність і основні завдання організації виробництва наведено на рис. 14.3.
 |
Рисунок 14.3 – Сутність і основні завдання організації виробництва
Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані у просторі й часі. З цією метою при проектуванні й організації виробничого процесу доцільно дотримуватися певних принципів. (табл. 14.2)
Принципи організації виробничого процесу розглянуті в табл. 14.2, тісно пов’язані між собою, доповнюють один одного та різною мірою реалізуються на практиці.
Таблиця 14.2 – Принципи організації виробничого процесу
| Принципи | Зміст принципу |
| Спеціалізації | Означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовлюється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях. Підвищуючи однорідність виробництва, спеціалізація спрощує його організацію, створює передумови для автоматизації. Це сприяє поліпшенню використання ресурсів, підвищенню якості продукції підприємства, зниженню її собівартості. Рівень внутрішньогосподарської спеціалізації залежить від конструктивної, технологічної та інформаційної уніфікації (зведення продукції, методів її виробництва або їх елементів до єдиних форм, розмірів, структури, складу). Додержання принципу спеціалізації впливає на здійснення інших принципів раціональної організації виробничого процесу. |
| Пропорційності | Потребує узгодження пропускної спроможності процесу, всієї взаємопов’язаної системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна пропорційність технологічно пов’язаних ланок виробництва пропорційна обсягу робіт, що виконуються. Порушення цього принципу призводить до виникнення «вузьких місць» або неповного завантаження окремих підрозділів. На підприємствах із складною структурою виробництва важко досягти повної пропорційності потужностей окремих підрозділів. Вона періодично порушується через освоєння нових виробів, неоднакових темпів зниження їх трудомісткості в різних підрозділах тощо |
| Паралельності | Передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу є важливим у |
Продовження таблиці 14.2
| виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво яких потребувало тривалого часу. Паралельність досягається раціональним розчленуванням виробів на складові частини, суміщенням часу виконання різних операцій над ними, одночасним виготовленням різних виробів. Паралельне виконання робіт на робочому місці забезпечується багато інструментальною обробкою заготівок, суміщенням часу виконання основних і допоміжних операцій | |
| Прямоточності | Означає, що предмети праці у процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень. Для дотримання цього принципу цехи, дільниці, робочі місця розміщують за ходом технологічного процесу. Допоміжні виробництва, склади розміщують якнайближче до підрозділів, які вони обслуговують |
| Безперервності | Потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або ліквідовані. Найбільшою мірою цей принцип реалізується в безперервних виробництвах (хімічному, металургійному, енергетичному). У дискретному виробництві, де технологічний процес має широку диференціацію, повністю ліквідувати перерви неможливо. Тому важливим завданням є мінімізація перерв у структурі виробничого циклу через синхронізацію операцій, застосування прогресивних методів оперативного управління виробництвом. Безперервність виробничого процесу треба доповнювати безперервністю роботи обладнання й робітників |
| Ритмічності | Полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, з планомірною повторюваністю. При додержанні цього принципу в однакові проміжки часу виготовляють однакову або таку, що рівномірно зростає, кількість продукції, забезпечуючи рівномірне завантаження робочих місць. Ритмічна робота дає змогу в повному обсязі |
Закінчення таблиці 14.2
| використати виробничу потужність підприємства та його підрозділів | |
| Автоматичності | Передбачає економічно обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу. Важливою є реалізація цього принципу у виробництвах із важкими та шкідливими умовами праці. Автоматизуються не тільки виробничі процеси, а й інші сфери діяльності людини |
| Гнучкості | Означає, що виробничий процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов’язаних з переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією. Гнучкість виробничого процесу дозволяє освоїти нову продукцію в короткий термін із меншими витратами. Значення принципу гнучкості особливо зростає в умовах прискорених темпів НТП, коли об’єкти виробництва часто змінюються. Гнучке виробництво швидко адаптується до зміни кон’юктури ринку, що підвищує його конкурентоспроможність. Гнучкість виробничого процесу досягається універсалізацією знарядь праці, засобів автоматизації та методів обробки |
| Гомеостатичності | Полягає в тому, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам. Це досягається створенням технічних та організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації (оперативне планування і регулювання виробництва, планово-запобіжний ремонт обладнання тощо) |