Класифікація виробничого шуму
Контрольні запитання й завдання
1. | Які основні вимоги ставляться до систем виробничого освітлення ? | |
2. | Наведіть основні світлотехнічні величини. | |
3. | Які показники характеризують працездатність зорового аналізатора людини ? | |
4. | В чому виражається вплив незадовільної освітленості робочого місця на людину ? | |
5. | Класифікація типів природного освітлення. | |
6. | Методика нормування природного освітлення. | |
7. | Наведіть методику розрахунку потрібної площі світлових прорізів у виробничому приміщенні. | |
8. | Як нормується сумісне освітлення ? | |
9. | Класифікація систем штучного освітлення за функціональним призначенням. | |
10. | Класифікація штучного освітлення за типом розташування джерел світла. | |
11. | Як нормується штучна освітленість ? | |
12. | Навести методику розрахунку системи штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку. | |
13. | Викласти методику розрахунку системи штучного освітлення методом питомої потужності. | |
14. | Навести методику розрахунку системи штучного освітлення точковим методом. |
Глава 2.5. Виробничий шум. Параметри, вплив на працюючих. Нормування, заходи і засоби захисту працюючих
Джерелами шуму на виробництві є коливання, що виникають при зіткненні, терті, ковзанні твердих тіл, витіканні рідин і газів, при роботі верстатів, ручних інструментів, електричних машин і т. п.
У практиці виробничої санітарії шумом називається будь-який небажаний звук або сукупність звуків різної частоти й інтенсивності, що несприятливо впливають на організм людини.
За фізичною сутністю шум – це механічні коливання часток пружного середовища (газу, рідини, твердого тіла), що виникають під впливом будь-якої зовнішньої сили.
Пружні коливання часток середовища частотою 16 Гц...20 кГц називаються звуковими, коливання частот нижче 16 Гц – інфразвуковими, а коливання частотою вище 20 кГц – ультразвуковими.
Хоча інфразвукові й ультразвукові коливання не викликають звукового відчуття у людини, вони біологічно впливають на її організм.
Гігієнічна оцінка шуму допускає його класифікацію за двома принципами – характером спектра і часовими характеристиками.
За характером спектра:
1. Широкополосний шум – з безперервним спектром більше 1-ї октави*;
2. Вузькополосний (тональний) шум – з безперервним спектром менше однієї октави або в спектрі якого присутні виражені дискретні тони. Тональний характер шуму встановлюється виміром у триоктавних смугах частот і визначається при перевищенні рівня в одній смузі над сусідніми не менше ніж на 10 дБ.
*Примітка: Октавною смугою називається такий діапазон частот, в якому верхня частота (f2) у два рази вище нижньої граничної частоти (f1).
За часовими характеристиками:
1. Постійний – рівень звуку якого за 8-часовий робочий день змінюється в часі не більше ніж на 5 дБ А**.
** Індекс А означає виміри рівня шуму за шкалою А шумоміра, в режимі «повільно». Ця шкала відповідає частотній характеристиці звукового аналізатора людини, в якій низькочастотні складові шуму ослаблені в порівнянні з високочастотними.
2. Непостійний – рівень звуку якого за 8-часовий робочий день змінюється в часі більше ніж на 5 дБ А.
Непостійний шум, у свою чергу, підрозділяється на такі категорії:
а) коливні в часі, рівень звуку яких безупинно змінюється в часі;
б) переривчасті, рівень звуку яких східчасто змінюється більше ніж на 5 дБ А при тривалості інтервалів з постійним рівнем шуму > 1 С.
3. Імпульсні, що складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен тривалістю < 1С.
Постійний шум на робочих місцях оцінюється рівнем звукового тиску в дБ, що вимірюється на середньогеометричних частотах (Fср) октавних смуг зі значеннями 31,5; 63; 125; 250; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. Середньогеометричну частоту () октавної полоси обчислюють за формулою:
,
де f1, f2 – відповідно верхня і нижня частоти октавної полоси.
Як одночислову характеристику шуму використовують параметр рівня звуку в дБ А, що являє собою середньозважену величину частотних характеристик звукового тиску з урахуванням біологічної дії на організм людини.