Виділення колекторів визначається ефективних товщин нафтогазонасичених пластів.

Виділення між зернових порід –колекторів. Основною передумовою виділення колектора, за результатами інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин, є відмінність його характеристик від аналогічних ознак вміщаючих порід неколекторів , а саме за проникністю, пористістю, глинистістю.

Ознаки пласта-колектора діляться на прямі якісні і вторинні кількісні.

Прямі ознаки характеризують породи на можливість фільтрації в порах колектора, води, нафти, газу і фільтрату бурового розчину. При бурінні на якісному глинистому розчині з малою водовіддачею і невисокою мінералізацією основними ознаками колектора буде:

- звуження діаметру свердловини за рахунок утворення глинистої кірки (d_c<d_н);

- позитивні перерощення на діаграмах мікрозондів (ρ_угз<ρ_упз) при невеликих значеннях їх показів;

- наявність зони проникнення, або радіального градієнту опору в пласті за результатами обробки даних БКЗ.

При погіршенні якості глинистого розчину із збільшенням його водовіддачі, зростає глиниста кірка на поверхні колектора (h≤1 см) у хороших умовах і до 3-4 см в умовах поганого бурового розчину. В цьому випадку різниця в показах мікрозондів спочатку зростає, а потім зменшується.

В пластах-колекторах із значною товщиною глинистої кірки виключається можливість дослідження промитої зони мікрометоди.

При бурінні свердловин на технічній воді ознаки колектора на діаграмах мікрозондів і кавернограм відсутні. Значне збагачення промивної рідини глиною із розбурених порід появляються слабі ознаки колектора на діаграмах цих методів.

Коли виділення порід-колекторів на основі окремих вимірів неможливо, то використовуються динамічні методи їх виявлення.

В цьому випадку здійснюється спостереження процесів формування, або розформування зони проникнення в часі за даними БКЗ. Спосіб повторних замірів з незмінними умовами у свердловині, або метод двох розчинів при зміні свердловинних умов.

Такі спостереження в обсаджених свердловинах з використанням даних нейтронних методів направлені на виявлення газових колекторів в процесі розформування зони проникнення, в основному вони застосовуються у геологічних розрізах, де мають місце складно-побудовані колектори.

Вторинні методи (кількісні). Базуються на критичних значеннях петрофізичних параметрів , а саме:

- критичне значення проникності (К_пр);

- критичне значення пористості (К_п);

- критичне значення глинистості (С_гл, Κ_гл, μ);

геофізичні параметри, що відображають зміну коефіцієнт пористості і проникності: ΔΙ_nj, ΔΙ_j, α_ΠС.

Основним критерієм, який дозволяє віднести породу до класу “колектор”, або “неколектор” є граничне значення коефіцієнта проникності.