Порядок розрахунку виходу
1. Для розрахунку виходу базисною за якістю вважається гречка з вмістом (%): чистого ядра – 75 до маси зерна з домішками, лузги — 22.
2. Масову частку ядра (Я) і лузги (Л) в зерні визначають (в %) за формулами:
де Сд- смітна домішка, %; Зд- зернова домішка, %; П - плівчастість, %;
0,7 - коефіцієнт використання обрушених зерен; Обр — обрушені зерна, %.
3. За кожний процент ядра в зерні більше або менше базисної норми збільшується або зменшується норма виходу ядриці, проділу й мучки кормової у розмірах, наведених у табл. 34.
Таблиця 34
Норми зміни виходу (%) круп гречаних мучки кормової при зміні кількості ядра в зерні на 1%
Продукт | Для пропареної гречки | Для непропареної гречки |
Крупи гречані: Ядриця Проділ | 0,90 0,05 | 0,80 0,10 |
Мучка кормова | 0,05 | 0,10 |
Це збільшення або зменшення проводиться за рахунок зменшення або збільшення виходу підходів І і II категорій на 1 %.
4. За кожний процент лузги у зерні більше або менше базисної норми проводиться збільшення або зменшення норми виходу лузги та мучки кормової у таких розмірах (табл. 35). Таблиця 35
Норми зміни виходу (%) лузги і мучки кормової при зміні лузги в зерні на 1%
Продукт | Для пропареної гречки | Для непропареної гречки |
Лузга | 0,95 | 0,90 |
Мучка кормова | 0,05 | 0,10 |
Цс збільшений або зменшення проводиться за рахунок зменшення або збільшення виходу відходів 1 і II категорій на 1 %.
5. При переробці гречки з вмістом пошкоджених зерен більше 0,7% відбір ядриці першого сорту не проводиться. При переробці партій гречки з вмістом пошкоджених зерен більше 0,8% не здійснюється відбір гречаних круп першого і другого сортів. У цьому випадку виробляють крупи третього сорту.
6. При переробці гречки з вмістом важковідокремлюваних домішок (дика редька, жито, пшениця, горошок, татарська гречка) за кожний процент фактично відібраної з домішками гречки, віднесеної згідно з діючим ГОСТом до нормального зерна, зменшується норма виходу круп на 0,7%, лузги на 0,2 % і мучки кормової на 0,1% за рахунок збільшення виходу відходів І та II категорій.
Кількість фактично відібраного нормального зерна у відходах "визначають у процентах" до кількості зерна, яке подають на переробку, за формулою
або
де g- маса зернових відходів, кг; а - вміст нормального зерна у відходах, %;
Q-маса перероблюваної партії зерна, кг; n- фактичний вихід відходів І і II категорій, %.
7. При переробці гречки за кожний процент обрушених зерен, віднесених до ядра, зменшується норма виходу ядриці на 0,7% за рахунок збільшення виходу проділу на 0,4% і мучки — на 0,3 %.
8. Для гречки непропареної за кожний процент переробленого зерна з вологістю менше 13%, яке пройшло сушіння, норма виходу ядриці зменшується на 0,01% за рахунок збільшення виходу проділу і мучки кормової в рівних частинах.
9. За кожний процент фактичної усушки більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма виходу ядриці, проділу і мучки кормової, відходів І і II категорій і лузги на 1% пропорційно базисним нормам за рахунок усушки.
Фактичну усушку (У) продуктів переробки визначають за формулою (в %)
де W1- середньозважена вологість зерна у приймальному бункері, %;
W2— середньозважена вологість продуктів переробки, %.
При визначенні середньозваженої категорії.вологості продуктів переробки враховується вологість круп, мучки кормової, лузги, відходів І—II категорії
11. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА КРУП І ПЛАСТІВЦІВ З ВІВСА
Принципові технологічні схеми по виробництву круп вівсяних неподрібнених, вівсяних плющених, пластівців "Геркулес" та "Екстра", пелюсткових пластівців і толокна наведені в додатках 32, 33, 34.
Крупи вівсяні неподрібнені
Зерноочисне відділення
11.1. Очищення вівса від смітних домішок, щуплих і недорозвинених зерен здійснюють шляхом:
одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок;
одноразового пропуску крізь сепаратор, у якому проводять первинне очищення зерна від крупних, дрібних та легких домішок;
одноразового пропуску усього зерна крізь камсневідбірну машину.
Для кращого відокремлення дрібного зерна овес після каменевідбірника спрямовують у розсійник, оснащений ситами з решітних полотен з отворами 1,8 х 20 мм. Схід із сита з отворами 1,8 х 20 мм при наступному пропуску крізь розсійник розподіляють на дві фракції крупності: схід і прохід сита з отворами 2,2(2,3) х 20 мм. Крупну фракцію зерна додатково очищують у вівсюговідбірнику, а дрібну — у кукілевідбірнику для відбору домішок, які відрізняються од вівса за довжиною.
Два потоки зерна зберігають і при наступній водотепловій обробці. Окремо кожну фракцію за крупністю пропарюють у шнекових пропарниках безперервної дії при тиску пари 0,05—0,1 МПа протягом 5 хв., сушать та обробляють в охолоджувальних колонках. Овес, який спрямовують на лущення у посадах, сушать до вологості не більше 10%, який подають у відцентрові лущильники та оббивальні машини — до вологості 12,0— 14,0%.
Контролюють відходи у просіювальних машинах з метою виділення дрібного вівса.
11.2. Розміри отворів сит, які рекомендуються для машин зерноочисного відділення, наведені в табл. 36.
Таблиця 36
Розміри отворів сит машин зерноочисного відділення при переробці
Машини | Розміри отворів сит, мм* | ||
верхнього | середнього | нижнього | |
Сепаратори | 4,0-4,5×20 | - | 1,8×20 |
Розсійники: Для виділення дрібного зерна Для поділу на фракції крупності | 1,8×20 2,2×20 | 1,8×20 2,2×20 | 1,8×20 2,2×20 |
Просіювачі на контролі відходів | - | 1,5×20 | - |
* Тут і далі за текстом розмір отворів сит встановлено за ТУ 5.897-111722-95.
Лущильне відділення
11.3. Лущення вівса здійснюють пофракційно у лущильних посадах або у відцентрових лущильниках. Крупна фракція -схід із сита з отворами 2,2 (2,3) х 20 мм, дрібна фракція — схід із сита з отворами 1,8x20 мм.
Допускається на операції лущення застосування оббивальних машин (ухил бичів — 8%, колова швидкість — 20—22 м/с, зазор між бичами та абразивною поверхнею — 20—22 мм).
Технічна характеристика і параметри роботи лущильних посадів повинні відповідати таким даним (табл. 37):
Таблиця 37
Технічна характеристика і параметри роботи лущильних посадів
Показники | Лущильні системи | |
Перші | другі | |
Склад абразивного матеріалу для виготовлення каменів, %: Номер зернистості: | - | - |
Ширина робочого поля нерухомого каменю, мм | 220-260 | 200-220 |
Колова швидкість, м/с | 18-20 | 16-18 |
Кількість лущених зерен після лущення, %: Крупна фракція Дрібна фракція | 90-96 80-85 | 90-96 90-96 |
Кількість подрібнених частинок ядра у продуктах після лущення не повинна перевищувати, %: | 3-4 | 5-6 |
11.4. Продукти лущення просіюють для відбору мучки і дрібки проходом крізь сито з отворами діаметром 2 мм, а потім провіюють в аспіраторах для відділення лузги.
На операції просіювання застосовують центрифугали, розсійники або інші просіювальні машини. Відділення ядра від нелущених зерен здійснюють на падді-машинах. Допускається застосування на цій операції дискових трієрів (вівсюговідбірників) та концентраторів.
11.5. Ядро, одержане на падді-машинах, шліфують. На заводах з пневмотранспортом допускається виключення шліфувального посаду з технологічної схеми.
Після шліфування продукт сортують у розсійнику або крупосортувалці для відокремлення крупних домішок (схід їз сита з отворами 2,5x10 мм), подрібненого ядра і мучки (прохід крізь сито з отворами діаметром 2,0 або 1,2x20 мм).
11.6. Контроль вівсяних круп, одержаних у розсійнику проходом сита з отворами 2 мм, здійснюють шляхом дворазового пропуску крізь падді-машину, одноразового провіювання в аспіраторі та одноразового пропуску крізь магнітний сепаратор.
Готові крупи спрямовуючі, на затаровування. Перед бункером-нагромаджувачем круп передбачають установлення пробовідбірників.
11.7. Для заводів, які використовують на операції лущення зерна оббивальні машини, рекомендується включення у технологічний процес операції підсушування готових круп.
11.8. Для контролю мучки і дрібки використовують сито з дротяної сітки № 08. Одержану дрібку провіюють в аспіраторах. Вміст ядра (схід із сита з отворами діаметром 2,0 мм) у дрібці та мучці не повинен перевищувати 2% від їх маси.
11.9. Контроль лузги, яку відвіюють аспіраторами, здійснюють на ситах з отворами діаметром 2,0 і 3,5 мм. Схід із сита з отворами діаметром 3,5 мм двічі провіюють для виділення з лузги ядра. Вміст у луззі цілого і подрібненого ядра (схід із сита з отворами діаметром 2,0 мм) сумарно не повинен перевищувати 1,5% від ЇЇ маси.
На операціях ситового контролю мучки, дрібки і лузги допускається застосування розсійників, буратів, центрифугалів.
Крупи вівсяні плющені
11.10. Крупи вівсяні плющені виробляють з цілих шліфованих круп вищого або першого сорту. Перед плющенням крупи пропарюють під тиском 0,05—0,10 МПа (0,5— 1,0 атн).
Плющення круп здійснюють у вальцьовому верстаті (кількість рифлів на 1 см - 6-8; ухил - З %, співвідношення швидкостей — І; колова швидкість — 2,5 м/с).
Після плющення поверхня ядра повинна з обох боків мати відтиск рифлів.
Плющені крупи просіюють для відділення подрібненого ядра (проходом крізь сито з отворами діаметром 2,0 мм), двічі провіюють в аспіраційних колонках і після магнітного контролю спрямовують у засік.
Пластівці „Геркулес"
11.11. Пластівці "Геркулес" виробляють з вівсяних круп вищого сорту.
Підготовлюють крупи до плющення на пластівці шляхом:
дворазового контрольного пропуску їх крізь падді-машини для вилучення необрушених зерен;
додаткового очищення круп у крупосортувалках для відокремлення крупних домішок (схід із сита з отворами 2,5 х 20 мм) і для виділення подрібнених частинок ядра (прохід крізь сито з отворами діаметром 2,0 мм);
пропарювання для додаткового зволожування на 2,0— 3,0% з подальшим відволожуванням.
Плющення круп на пластівці здійснюють у плющильному верстаті з гладкими вальцями при відношенні швидкостей 1,0 та коловій швидкості 2,0—2,5 м/с. Товщина плющеного ядра не повинна перевищувати 0,5 мм.
Одержані пластівці висушують, провіюють в аспіраційній колонці і після магнітного контролю спрямовують у фасувальний цех для пакування. Температура пластівців не повинна перевищувати температуру виробничого приміщення більше ніж на 6— 8 °С.
Пластівці пелюсткові
11.12. При виробництві пелюсткових пластівців вівсяні крупи першого або вищого сортів після дворазового контрольного очищення на падді-машинах додатково шліфують з подальшим відсіванням мучки на ситі з дротяної сітки № 08.
Одержані крупи сортують для поділу на два номери за крупігістю: № 1 прохід крізь сито з отворами 2,5x20 мм і схід із сита з отворами 1,8x20 мм; № 2 — прохід крізь сито з отворами 1,8x20 мм і схід із сита № 08.
Крупи кожного номера провіюють в аспіраторі.
Наступні операції (пропарювання, плющення тощо) здійснюють окремо по крупах № 1 і 2 за технологічною схемою, аналогічно виробництву пластівців "Геркулес".