Загальна характеристика.
До членистоногих відноситься більше 1 млн. видів. Велика різноманітність форм пояснюється пристосованістю членистоногих до життя в усіх середовищах життя. Цьому сприяла поява ароморфозів і ідіоадаптацій, характерних для членистоногих. Разом з тим у членистоногих є багато спільних ознак з кільчастими червами, що вказує на філогенетичну спорідненість їх.
Роль членистоногих у природі, кругообігу речовин, у біосфері величезна. Велике також їхнє значення як шкідників і запилювачів культурних рослин, як тварин, яких використовують в їжу, тощо.
Членистоногі становлять великий медичний і ветеринарний інтерес, оскільки серед них зустрічаються паразити людини, тварин, проміжні хазяїни паразитів, переносники збудників різних хвороб і отруйні тварини.
Для тварин, що належать до типу членистоногих, характерні такі ознаки: а) тришаровість, тобто розвиток трьох зародкових листків у ембріона; б) двобічна симетрія тіла; в) неоднакова членистість тіла, яка полягає в тому, що сегменти тіла мають різну будову і виконують різні функції; г) злиття сегментів у відділи тіла (голову, груди, черевце); д) наявність членистих кінцівок, які являють собою багатоколінний важіль; є) диференціація м'язів і поперечно-посмугованої мускулатури; є) зовнішній хітинізований скелет, до якого прикріплюються м'язи і який захищає від зовнішніх впливів; ж) змішана порожнина тіла, яка утворюється під час ембріонального розвитку в результаті злиття первинної і вторинної порожнин тіла; з) наявність систем органів: травної, дихальної, видільної, кровоносної, нервової, ендокринної, статевої; и) періодичне линяння.
Травна система складається із трьох відділів: переднього, середнього і заднього, який закінчується анальним отвором. Середній відділ має травні залози.
Органи дихання і виділення. Будова органів дихання залежить від умов життя. У водних форм – зябра, здатні використовувати кисень, що розчинений у воді; у наземних – легені і трахеї, пристосовані до використання кисню повітря. Органи виділення являють собою видозмінені метанефридії.
Кровоносна система незамкнена. Серце розташоване на спинному боці тіла. Від серця відходять лише головні кровоносні судини – аорта і артерії, із яких гемолімфа виливається в синуси, які являють собою ділянки змішаної порожнини тіла (міксоцелю), а потім знову повертається в серце. Гемолімфа – рідина, яка частково відповідає крові кільчастих червів, а частково – целомічній рідині.
Нервова система складається із надглоткового (парного за походженням), що утворює головний мозок, і підглоткового вузлів, зв'язаних між собою навкологлотковими перемичками, та черевного нервового ланцюжка. Проте у членистоногих слід зазначити ускладнення будови нервової системи, яке полягає в тому, що нервові вузли зливаються, особливо у головному відділі, де утворюється так званий головний мозок.
Більш прогресивний, ніж у кільчастих червів, розвиток центральної нервової системи, в тому числі і поява головного мозку, у членистоногих забезпечив складну поведінку цих тварин, а також сприяв заселенню ними різноманітних місць життя. Органи чуттів (зір, слух, смак, нюх, дотик тощо) також добре розвинені. Крім нервової системи функцію регуляції виконує ендокринна система.
Розмноження і розвиток. За рідким винятком членистоногі – роздільностатеві тварини. Вони розмножуються лише статевим шляхом (з заплідненням або партеногенетично). У членистоногих спостерігається два типи розвитку – прямий (без перетворень) і непрямий (частіше з перетвореннями), або метаморфоз.
Порівняння будови кільчастих червів і членистоногих подано в табл. 1.
Таблиця 1. Порівняльно-морфологічна характеристика кільчастих червів і членистоногих
| Членистість тіла | Однакова членистість тіла. Голова у малощетинкових мало відрізняється від решти члеників; у багатощетинкових вона ясно виражена, на ній є численні придатки і дві пари очей. | Неоднакова членистість тіла: у ракоподібних і павукоподібних – головогруди і черевце, а у комах – голова, груди і черевце |
| Органи руху | У малощетинкових на кожному сегменті є щетинки, а у багатощетинкових – по парі лопатей (параподій) з пучком щетинок. | Членисті кінцівки у вигляді багатоколінного важеля (розташовані не на усіх сегментах) |
| Мускулатура | Гладенька; є шкірно-м'язовий мішок. | Диференціювання м'язів і поява поперечно-посмугованої мускулатури |
| Порожнині тіла | Вторинна | Змішана |
| Дихальна система | У малощетинкових газообмін відбувається через, багату на кровоносні судини шкіру, у багатощетинкових – через шкіру або через зябра | У ракоподібних – зябра, у павукоподібних – легені і трахеї, у комах – трахеї |
| Кровоносна система | У більшості видів – замкнена, складається із черевної і спинкової судин і кільцевих перемичок | Незамкнена, на спинній частині тіла є пульсуючий орган – серце |
| Видільна система | Представлена метанефридіями, які складаються із звивистих трубочок, що розпочинаються одним кінцем у порожнині тіла, а другим відкриваються назовні | У ракоподібних пара зелених залоз (видозмінені метанефридії), у павукоподібних – мальпігієві судини, у комах – мальпігієві судини і жирове тіло |
| Нервова система | Є навкологлоткове нервове кільце і два нервових стовбури на черевному боці з потовщеннями (гангліями) в кожному сегменті, які сполучені між собою перемичками | З'являється передній відділ головного мозку. В черевному нервовому ланцюзі ганглії концентруються в поздовжньому напрямку, у деяких видів комах і павуків ганглії в грудному відділі зливаються в єдину масу |
| Органи чуттів | Є вусики, вічка, органи рівноваги | Є фасеткові і прості очі, органи рівноваги, смаку, нюху, у деяких – слуху |
Найбільше медичне і сільськогосподарське значення мають три найчисленніші класи: Ракоподібні, Павукоподібні та Комахи.