Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну

У нормі в сечі здорової людини міститься урохром, уробілін, уроеритрин – пігменти сечі, які обумовлюють її колір. Жовчні пігменти (білірубін, білівердін) в сечі з’являються лише при патології. Сеча, при наявності жовчних пігментів, набуває темного жовто-зеленого кольору. Білірубін і білівердін утворюються в клітинах ретикуло-ендотеліальної системи печінки, селезінки і кісткового мозку при руйнуванні еритроцитів. При окисленні гемоглобіну утворюється некон’югований білірубін, який в крові зв’язується з альбумінами і не проходить через нирковий фільтр. В клітинах печінки (гепатоцитах) білірубін втрачає свій білковий компонент, з’єднується з глюкуроновою кислотою (кон’югований білірубін) і перетворюється на білірубінглюкуроніди (моно- і ді-), які потрапляють в жовчні ходи, жовчний міхур, а потім у кишечник, де під дією ферментів і бактерій перетворюються на стеркобіліноген і уробіліноген. Стеркобіліноген виділяється з калом, окислюється на повітрі і перетворюється на стеркобілін. Уробіліноген частково всмоктується в кишковику в кров і виділяється нирками у вигляді уробіліну. В нормі в сироватці крові міститься: вільний (непрямий) білірубін – 17 ммоль/л і зв’язаний (прямий) білірубін – 4 ммоль/л.

Поява жовчних пігментів у сечі може бути наслідком підвищеної білірубінурії у зв’язку із збільшенням кількості прямого білірубіну в сироватці крові, так як непрямий білірубін, навіть при дуже великій концентрації у крові з сечею не виділяється, тому що зв’язаний з білками сироватки і не проходить через нирковий фільтр.

Виявлення жовчних пігментів у сечі може бути діагностичним тестом у диференціації механічної і паренхіматозної жовтяниць від гемолітичної. При гемолітичній жовтяниці в сечі жовчних пігментів немає, але кількість уробіліногену в сечі і стеркобіліногену в калі збільшується.

По характеру порушення пігментного обміну виділяють чотири види жовтяниць: паренхіматозну, механічну, гемолітичну, ферментативну. При паренхіматозній та механічній жовтяницях у крові збільшується вміст прямого і непрямого білірубіну, в сечі виявляються жовчні пігменти, а кал стає безбарвним (ахолічним), через відсутність стеркобіліногену.

Уробілірубінурію спостерігають при захворюваннях печінки, гемолітичній анемії та захворюванні кишок. Важливе діагностичне значення уробілірубінурія має в діагностиці інфекційного гепатиту, оскільки вона з’являється в переджовтушний період. У період загострення хвороби, коли яскраво проявляються жовтяниця та ахолічний кал, уробілірубінурія зникає і знову з’являється в період одужання.

Уробілінурію можна виявити при ентероколіті, голодуванні протягом тривалого часу, інфекційних захворюваннях, тиреотоксикозі. Фізіологічна жовтяниця немовлят уробілірубінурією не супроводжується.