Шкіра як матеріал для письма

Використання воскових дощечок

Застосування остраки

Документиз папірусу

Альтернативним матеріалом для виготовлення доку­ментів в Єгипті став папірус. У якості матеріалу для пись­ма він. став використовуватись ще в період 5—6 династій (2563—2263 р. до н.е.), а, можливо, і раніше.

Термін «папірус» єгипетського походження, та, як вва­жає більшість дослідників, він походить від єгипетського «папуро», що означає «те, що належить фараону», «царсь­ке». Виготовлявся папірус з однойменно^ багаторічної трав'янистої рослини родини осикових, що росла до п'яти метрів заввишки в заболочених районах Нижнього Єгип­ту. У стародавні часи різні частини цієї рослини викорис­товувались для різноманітних потреб населення: молоді паростки вживали в їжу, із стебла виробляли мотузки, ка­нати, циновки, кошики, човни тощо. Та головне — осер­дя стебла служило для виготовлення матеріалу для письма. Давньогрецький учений Теофраст в своїй праці «Дослід­ження рослин», а пізніше Пліній Старший в трактаті «Природна історія» залишили детальне описання цієї рос­лини і способи виготовлення з неї матеріалу для письма.

Сировина для виготовлення папірусу зростала тільки в Єгипті, а технологія виготовлення була складною. Це зу­мовило його відносно високу вартість. Використовувати папірус для виготовлення документів, що містять швидко-старіючу оперативну інформацію, було невигідно. Вихід був знайдений шляхом використання для складання доку­ментів більш дешевого та доступного матеріалу.

Таким матеріалом, що отримав не менше, ніж папірус, розповсюдження стали черепки невеликого розміру, які мали назву «острака», а також вапняні пластинки, на які чорнила лягали досить задовільно.

Застосовувався ще один вид матеріалу для письма, який одержав потім широке розповсюдження — це були дубові, липові або берестяні дощечки, покриті шаром воску.

Дощечки, покриті шаром воску.Використовувалися, як правило, дощечки розміром 12x14 см або 9x11 см голо­вним чином для написання листів, але іноді на них писа­ли художні і наукові тексти. У цьому випадку на дощечці, відступаючи від краю 1-2 см, робили заглиблення на 0,5-1 см, яке заповнювали воском. На такій дощечці мідною паличкою можна було видавлювати лінії і букви. Паличка була загострена з одного кінця, а з іншоно вона мала форму лопатки, якою загладжували написане. Нази­валася ця паличка «стиль».

Більш зручним матеріалом для письма в Єгипті була шкіра. Згадки про документи на шкірі відносяться до часу 4-ї династії (біля 2900-2750 р. до н.е.). Однак якість об­робки цього матеріалу була не досить високою, крім того, він був надто дорогий, а відтак не міг задовольнити потре­би єгипетського суспільства в якості масового носія госпо­дарської та адміністративної інформації.