Та економічної діяльності

Терміни з бухгалтерського обліку

Аваль- банківська гарантія, що передається у формі підпису на лицьовій стороні векселя.

Аванс- грошова сума, що виплачується в рахунок наступних платежів.

Авізо- у банківській, комерційній практиці - офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції.

Ажіо- відхилення курсів грошових знаків, векселів та інших цінних паперів від номінальної вартості їх або паритету в бік перевищення.

Акредитив- платіжний документ, за яким одна кредитна установа дає розпорядження іншій, згідно із заявою клієнта, сплатити за його рахунок певну суму пред'явнику.

Активні операції банків- операції, з допомогою яких банки розміщують грошові кошти (купівля цінних паперів, ви­дача позик), які вони мають.

Акцепт- форма розрахунків за товари, що поставляються, і надані послуги; здійснюється з допомогою кредитно-банківських установ.

Акцептор- особа, яка зобов'язалася сплатити за пред'явленим рахунком, векселем.

Акциз(з лат. обрізую) - вид непрямого податку на това­ри масового споживання.

Анатоцизм - обчислення процентів не лише з початкової суми, а й з процентів, які набігли за час, що минув.

Ануїтет - вид державної позики, з якої кредитор періо­дично одержує певний прибуток, що встановлюється з розра­хунку на поступову сплату боргу, та проценти з нього.

Аудит (з лат. слухати) - перевірка, ревізія, що здійснюються з метою підвищення рентабельності підприємства.

Аудиторська служба- організації, які перевіряють стан фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій.

Баланс(із фр. терези) бухгалтерський- система показ­ників (у грошовому виразі) діяльності підприємства.

Банк(із фр. конторка) - установа, створена для залу­чення грошових коштів і розміщення їх від свого імені за умов повернення, платності та строковості.

Банківський кредит- кредит, що надається банками підприємцям та іншим позичальникам у вигляді грошових по­зик.

Боніфікація- доплата до ціни товару, якщо фактична якість його вища за передбачену договором, стандартом або технічними умовами.

Вапоризація- штучне підвищення ціни товару (голов­ним чином через скорочення його виробництва).

Валюта(з італ. вартість) - тип грошової системи, що діє в країні.

Валютування- зазначення строку, з якого починається нарахування процентів на суми, що дебетуються або креди­туються.

Вексель- цінний папір, що містить безумовне грошове зобов'язання про сплату певній особі або пред'явнику векселя певної суми в певний строк.

Відсоток- плата за кредит, ціна за користування позиченими коштами.

Вклад- грошова сума, внесена в ощадний банк на збе­реження на певних умовах.

Гарантія- форма угоди, згідно з якою при порушенні умов контракту банк сплачує певну неустойку.

Гросбух- головна книга в бухгалтерії.

Грошова одиниця- встановлений грошовий знак, один із елементів грошової системи, що слугує для вимірювання і вираження цін товарів.

Дебет- ліва сторона бухгалтерського рахунка, на якій відображаються господарські операції; рахунок надходжень і боргів даній установі.

Дебітор- боржник, що має грошову заборгованість під­приємству, організації.

Девізи(із фр. кошторис) - платіжні засоби: чеки, векселі, перекази.

Декорт- знижка ціни товару за довгострокову його оплату.

Депозит- гроші чи цінні папери, що їх вносять до кредитних установ для зберігання.

Депозитор- особа чи організація, що є власником депозиту.

Дивіденд- частина прибутку акціонерного товариства, яку щорічно розподіляють між акціонерами за кількістю акцій.

Дисконт- знижка з ціни товару, валюти.

Економіка- історично визначена сукупність виробничих відносин, економічний базис суспільства.

Емісія- випуск в обіг банківських білетів, грошей, цінних паперів.

Жирант- особа, яка робить на звороті векселя або чека передатний напис.

Жират- особа, на яку жирант переказує вексель або чек.

Жиро- передавальний напис на звороті векселя, чека.

Інвестиція(з лат. одягаю) - довгострокове вкладення ка­піталу в різні галузі економіки.

Інвестори- юридичні і фізичні особи, що вкладають капітал.

Кадастр- опис і оцінка будь-яких об'єктів.

Камбіо - вексель, позиковий лист.

Камбіст- калькулятор вексельних арбітражних обчислень.

Капітал (з лат. головний) - кошти для розвитку підприємницької діяльності.

Кліринг- система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін.

Комерційний кредит- кредит, наданий у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочення платежу за проданий товар.

Контракт(з лат. угода) - договір, письмова угода сторін.

Кредит¹ - права сторона бухгалтерського рахунка; кре­дит активних рахунків - вибуття цінностей, пасивних - надходження.

Кредит²- продаж товару з відстроченням платежу або передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення.

Маржа- різниця між купівельною і продажною ціною товарів.

Номенклатура- перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія.

Номінал(з лат. іменний) - зазначена в прейскуранті або на папері його ціна.

Облігація- вид цінного паперу, за яким виплачується щорічний дохід у формі певного відсотка номінальної вартості облігації.

Оборотний капітал- частина виробничого капіталу, що переносить свою вартість на заново створений продукт і повер­тається до виробника в грошовій формі.

Оборотні засоби- грошові кошти підприємства, які ви­користовуються для фінансування господарської діяльності.

Пагамент- оплата готівкою.

Платіжний баланс- співвідношення платежів.

Платіжні угоди- угоди, що регулюють організацію роз­рахунків і платежів.

Платоспроможність- здатність суб'єкта підприємниць­кої діяльності погасити свої довгострокові зобов'язання.

Повний строк кредиту- період часу від початку вико­ристання до остаточного погашення всієї суми кредиту.

Погашення- операція щодо припинення дій, виплат чи ліквідації позики, векселя, облігації.

Податок- установлений державою обов'язковий збір, який сплачують юридичні і фізичні особи.

Податок на додану вартість- податок на різницю між вартістю проданих товарів і вартістю товарів, придбаних на ін­ших підприємствах.

Податок на прибуток- податок, який стягується в про­центному обчисленні з прибутку, що обкладається податком.

Позичковий капітал- капітал, який отримують за раху­нок випуску позичкових цінних паперів.

Постійний капітал- сума довгострокових зобов'язань і власного капіталу підприємства.

Постійний рахунок- рахунок, на якому ведеться облік за окремою статтею балансу.

Постійні витрати- витрати, які залишаються незмін­ними незалежно від обсягу виробництва.

Поточний рахунок- рахунок у банку для зберігання грошових коштів установ, організацій, підприємств.

Прибуток- форма чистого доходу підприємства.

Прибуток від реалізації- різниця між виручкою від реалізації і затратами на виробництво.

Приріст капіталу- дохід, що отримується в результаті продажу цінних паперів, рухомого і нерухомого майна за вищими цінами, ніж ті, за які їх придбали.

Пролонгація- продовження строку чинності договору, угоди, векселя.

Рахунок- документ на отримання грошей за надання послуги чи виконану роботу.

Реквізит- обов'язкові вихідні дані як елемент оформлення бухгалтерських документів.

Ремітент - особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.

Самоокупність- принцип, на основі якого підприємство всі свої витрати покриває за рахунок виручки від реалізації продукції.

Самофінансування- система господарювання, за якої підприємство покриває всі затрати на просте і розширене від­творення за рахунок власних коштів.

Статутний капітал- початкова, визначена статутом сума капіталу фірми.

Статутний фонд- сума коштів, необхідна для того, щоб почати діяльність підприємства.

Суброгація - заміна одного кредитора іншим.

Тариф- система ставок, яка визначає розмір плати за на­дані послуги; система ставок оплати праці.

Тантьєма- форма додаткової винагороди вищому керівництву з урахуванням одержуваного прибутку.

Трасат- особа, що має сплатити за переказним векселем.

Тратта- переказний вексель.

Фікс- установлена ціна на товари; точно визначена сума винагороди.

Фінансове планування- процес оцінки потреб фірми в грошових ресурсах.

Фіск- державна скарбниця.

Ціна- грошове вираження вартості одиниці товару чи послуги.

Цінні папери- документи, що містять майнові права на отримання певної частини доходу (акції, облігації, векселі).

Чек- грошовий документ встановленої форми, що міс­тить наказ чекодавця кредитній установі про видачу власнику чека вказаної в ньому суми.

Чистий прибуток- частина балансового прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після сплати платежів до бюджету.

Словник юридичних термінів

Агресія- протиправне застосування сили однією державою проти іншої.

Адвокат- той, хто надає юридичну допомогу, здійснює правовий захист, провадить справу.

Адвокатура- добровільне професійне об'єднання юристів, покликане, згідно з Конституцією України, сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України.

Адміністративне стягнення- міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, що вчинила адмі­ністративне правопорушення, у дусі дотримання законів, а та­кож запобігання вчиненню правопорушень службовими особами і громадянами.

Акція- цінний папір, який випускає акціонерне това­риство і який свідчить про наявність певних відносин між това­риством і власником.

Алібі- перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину. Аморальний проступок- вчинок працівника, не сумісний з виконанням ним виховної функції.

Амортизація- зменшення вартості майна внаслідок його зношування.

Апатриди- особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства якоїсь держави.

Апеляція- одна з форм оскарження судових рішень у цивільному і кримінальному процесах до суду вищої (апеля­ційної) інстанції, що має право переглядати справу.

Арбітраж зовнішньоторговельний- спосіб вирішення спорів, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельної діяльності.

Арбітраж міжнародний- спосіб мирного вирішення спорів між державами.

Банкрутство- встановлена судом неспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений строк пред'явлені йому кредиторами вимо­ги.

Бенефіціарій- вигодонабувач, особа, на користь якої укладається угода і яка не бере безпосередньої участі в її укладанні.

Біпатриди- належність особи одночасно до громадянства двох і більше держав.

Бюджетне право- сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі бюджетної діяльності.

Валютне законодавство- сукупність правових норм, які регулюють порядок здійснення міжнародних розрахунків.

Варрант- документ, що засвідчує той чи інший юридич­ний факт, повноваження на здійснення певних дій, певне право (наприклад, судове розпорядження, ордер на арешт, наказ про накладання арешту на майно, доручення на представництво, до­кумент про надання гарантії чи поруки, свідоцтво на одержання дивідендів, складське свідоцтво про приймання товарів на збері­гання тощо).

Виїмка- процесуальна дія, яка полягає у вилученні в громадян або з відповідних установ певних предметів чи документів, які мають значення для кримінальної справи.

Виконавчий лист- виконавчий документ, який видається судом для примусового виконання.

Віза- дозвіл на в'їзд на територію відповідної держави, на виїзд з цієї території або на проїзд через неї.

Відчуження- у цивільному праві - передача майна у власність іншій особі.

Відшкодування шкоди- компенсація майнових збитків, заподіяних шкодою.

Делікт (з лат. проступок) - правопорушення, яке завдає шкоди суспільству, державі, особі, є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності.

Докази- фактичні дані, отримані в передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи.

Ексгумація(з лат. із землі) - виймання трупа з місця його поховання для судово-медичного дослідження.

Заповіт- угода, яка виражає волю однієї особи і вимагає обов'язкового виконання.

Застава- у цивільному праві - один із способів забезпечення зобов'язань.

Збитки- виражена в грошовій формі шкода, яка полягає у витратах кредитора, втраті або пошкодженні його майна, а також у неодержанні ним доходів.

Імпічмент президента- особлива процедура притягнення президента до відповідальності.

Інстанція судова- термін, що визначає певну компетенцію суду та його місце як ланки в системі судових органів.

Касаційне подання- акт прокурорського реагування на незаконні чи необґрунтовані вироки і рішення судів першої інстанції, які не набрали чинності.

Конфіденційна інформація- інформація з обмеженим доступом.

Корупція(з лат. підкуп) - одна з форм зловживання владою, пов'язана з підкупом посадових осіб.

Кримінологія(з лат. злочин, гр. учення) - наука про злочинність.

Легітимація- визнання або підтвердження законності, певного права або повноважень особи.

Ліцензія(з лат. свобода, право) - дозвіл, який видається вповноваженою особою іншим особам на виконання певних дій або використання прав.

Обвинувач- особа, яка підтримує обвинувачення в суді першої інстанції під час розгляду кримінальної справи.

Патент - юридично-технічний документ, який засвідчує право на винахід.

Реституція- відновлення стану речей, який існував на момент вчинення дії.

Санкція прокурора- дозвіл прокурора на проведення певних передбачених законом слідчих і оперативно-розшукових дій.

Суб'єкт права- особа, здатна, згідно із законом, мати і здійснювати права й обов'язки.

Суперфіцій- речове право на будівлю, яка споруджена на земельній ділянці, що належить іншій особі.

Юридична особа- підприємство (організація), яке воло­діє відособленим майном, може від свого імені набувати майно­ві й особисті немайнові права та нести обов'язки, бути позива­чем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді, має поточний рахунок у банку, веде самостійний баланс

Юриспруденція(правознавство) - сукупність правових наук, які вивчають право як систему соціальних норм, правові форми організації і діяльності держави та політичної системи суспільства в цілому (теорія держави і права тощо).

Слід пам'ятати, що слова-терміни відрізняються від зага­льновживаних слів.

Основна функція термінологічної лексики - номінативна. Терміни називають поняття з різних галузей знань і діяльності. Загалом зауважимо, що в загальновживаній лексиці слово має номінативну функцію.

Чим же відрізняються слова-терміни від загальновживаних слів? З'ясуємо особливості слів-термінів.

Терміни не мають суб'єктивно-оціночного значення, вони позбавлені образності та емоційно-експресивного забарвлення.

Терміни мають точне, конкретне значення в межах термінологічної системи, в якій вони вживаються. Наприклад, сальдо - це різниця між обсягом експорту й імпорту; маржа - різниця між купівельною і продажною ціною товарів.

Термін має забезпечувати однакове розуміння спеціальних понять як у межах даної професії, так і в широкому розуінні.