Основний об’єкт зображення у творі

І. Карпенко-Карий.

Теорія літератури:

Драма (від гр. drama) – п’єса, побудована на серйозному і гострому конфлікті.

Комедія (від гр. komodia)– це драматичний твір, в якому відображається смішне й потворне в житті, висміюються будь-які негативні риси і властивості людей, а часом і суспільний лад.

Трагедія (лат. tragoedia, від гр. tragos – козел і ode – пісня) – драматичний жанр, в основі якого дуже гострий і непримиренний суспільний конфлікт, корінні проблеми людського буття, напружена боротьба сильних характерів та пристрастей.

Особливості драми (як літературного роду):

- зображення людини через її вчинки, поведінку, висловлювання;

- відтворення події як живого процесу, що протікає в даний момент;

- наявність ремарок;

- поділ тексту на дії, картини, яви;

- призначення твору для вистави на сцені.

Особливості комедії:

- комедійний конфлікт (відтворення суперечностей між старим, відмираючим, і новим, прогресивним, що утверджується в житті);

- викриття і висміювання недоліків і пороків суспільного та побутового життя, негативних рис вдачі персонажів;

- зображення подій і персонажів у комедійному (сатиричному або гумористичному) плані;

- наявність комічного героя;

- основних дійових осіб чотири-п’ять;

- діалогічний спосіб викладу художнього матеріалу;

- прозова форма (рідше віршова).