Приклад 1.2.
Порядок розрахунку
У рамках курсового проекту достатньо виконувати перевірку лише умови (1).
Приведений опір теплопередачі огороджувальної конструкції
визначаємо за формулою
, (м2·К)/Вт. (4)
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішніх стін житлових та громадських будівель для І температурної зони складає
2,8 (м2·К)/Вт (дод. 2).
Приймаючи
, знаходимо товщину шару фасадного утеплення:
0,123 м = 123 мм.
Згідно з розрахунком можна запропонувати утеплювач товщиною
130 мм для приведеної загальної товщини огороджувальної конструкції δ = 670 мм.
Отже, приведений опір теплопередачі
становитиме:
2,92 (м2·К)/Вт >
,
що задовольняє умову (1). Товщина шару фасадного утеплення зовнішньої стіни громадської будівлі прийнята вірно.
Визначити товщину зовнішньої багатошарової стіни житлового будинку для кліматичних умов Одеської області.
|
|
Рис.2 – Розрахункова схема багатошарової стіни житлового будинку
Вихідні дані:
1.
|
20 мм,
1800 кг/м3; 2 – пінобетон,
300 мм,
800 кг/м3; 3 – мінераловатний утеплювач,
75 кг/м3; 4 – повітряний прошарок; 5 – облицювальна цегла,
65 мм,
1800 кг/м3 (дод. 7).
2. Розрахункові відносна вологість і температура внутрішнього повітря в приміщенні становлять
55 %,
20 оС (дод. 3, табл. 2). Вологісний режим – нормальний (дод. 3, табл. 1), умови експлуатації огороджувальних конструкцій – „Б” (дод. 4).
3. Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря
–18 оС – середня температура найбільш холодної доби із забезпеченістю 0,92, припускаючи, що
> 1,5 [1].
4. Розрахункова точка роси для
20 оС і
55 % становить
10,69 оС (дод. 6).
5. Температурна зона Одеської області – ΙΙΙ (дод. 1).
6. Значення теплотехнічних показників і коефіцієнтів у розрахункових формулах:
·
0,87 Вт/(м·К);
0,81 Вт/(м·К);
0,062 Вт/(м·К);
0,81 Вт/(м·К) (дод. 7);
8,7 Вт/(м2·К);
23 Вт/(м2·К) (дод. 5).
Оскільки товщина зовнішнього огороджувального шару менше 250 мм, то повітряний прошарок є вентильованим і разом з облицювальним шаром при визначенні опору теплопередачі огороджувальної конструкції не враховуються.