Мета предмета
Нові акценти програми
Навчальний предмет “Літературне читання” відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти є складовою освітньої галузі “Мови і літератури”. Сама ця назва, на відміну від старої назви “Читання”, орієнтує вчителя на роботу з літературним твором як зразком мистецтва слова. Вчителеві треба актуалізувати свою внутрішню культуру, начитаність, літературознавчу і методичну підготовку, щоб дивитися на художній твір як на мистецтво, організовувати роботу з ним “на рівні мистецтва і по можливості його методами” (М. Рибнікова), навчати дитину повно-' цінно сприймати художній твір, щоб моральний, пізнавальний, естетичний потенціал літератури переходив у її внутрішній світ.
Тож у новій навчальній програмі “Літературне читання” (керівник авторського колективу О.Я. Савченко) головною метою курсу визначено розвиток дитячої особистостізасобами читацької діяльності. Це передбачає формування читацької компетентностімолодшого школяра, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей. Читацька компетентність формується у процесі реалізації всіх змістових ліній предмета “Літературне читання” як інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів. Метою курсу також є ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі. Для досягнення мети та завдань курсу потрібно пропонувати дітям для читання високохудожні літературні твори, вибір яких здійснюється на основі принципів: тематично-жанрового, естетичного, літературознавчого, комунікативно- мовленнєвого.
Комунікативно-мовленнєвий принцип є визначальним у мовленнєвому розвитку учнів, формуванні в них досвіду міжособистісного спілкування.
Під час навчання відбувається інтенсивний розвиток усіх характеристик навички читання вголос і мовчки за провідної ролі смислового читання; учні оволодівають прийомами виразного читання, вмінням будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого) та бажанням уважно слухати і розуміти співбесідника, вести діалог.
Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу передбачає діалогову взаємодію читача з текстом, автором, персонажами твору, застосування технологій кооперативного навчання, створення спеціальних навчальних ситуацій (робота в парах, малих групах, колективне обговорення змісту прочитаного, прослуханого, участь у літературній бесіді, рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування.