Плодовий розсадник

Лабораторна №4

1. Структура плодового розсадника.

2. Основні способи розмноження плодових культур.

Мета заняття:вивчити структуру плодового розсадника, завдання і значення основних структурних підрозділів. Вивчити основні способи природного та штучного способів розмноження плодових культур

Завдання:накреслити схему плодового розсадника, замалювати основні способи розмноження плодових культур у робочому зошиті.

Плодовий розсадник

Відділ маточних насаджень   Відділ розмноження Відділ формування

Маточно-сортовий сад Шкілка сіянців 1 поле

Маточно-насіневий сад Шкілка кущових ягідних культур ІІ поле
Маточники ягідних культур   ІІІ поле

Маточники клонових підщеп

 

Рис. 14. Схема плодового розсадника

Відділ маточних насадженьвключає в себе елітні маточні насадження, які постачають матеріал для розмноження і вирощування саджанців.

Маточно-сортовий сад – елітні насадження районованих і перспективних сортів плодових культур, в якому забирають живці для щеплення. Закладають насадження двох типів:

- Стандартні закладають за схемами 4х1,5-2 м і для спурових форм – 4х1 м, на низьких штамбах до 25 см, та з висотою дерев: для зерняткових 130-170 см; кісточкових 100-120 см; експлуатують стандартні маточні насадження 10-12 років і отримують живців до 40-50 тис. шт./га;

- Інтенсивні закладаютьза схемами 0,9х0,3 м. Інтенсивні маточні насадження бувають звичайні – з вертикальним стовбуром, та з горизонтальним стовбуром. З інтенсивних маточно-сортових садів можна отримати більше 500 тис. шт. живців з гектара. Недоліками інтенсивних маточно-сортових садів є їх недовговічність (до 5-7 років) та сильні випади маточних дерев.

На окулірування використовують 70% живцевого матеріалу, на зимове щеплення – 30 %. Залишають на деревах пеньки довжиною 10 см для відновлення росту і утворення нових пагонів наступної вегетації.

Вимоги до живців – 100% сортова чистота і довжина приростів не менше 40 см. Не допускається розгалужень, підмерзання та інших ушкоджень.

Маточно-насіннєвий сад – елітні насадження прищеплені кращими насіннєвими підщепними сортами, як на насіннєвих так і на клонових підщепах. Залежно від підщепи добирають схеми садіння. Основне завдання технологій в маточно-насіннєвому саду – отримати врожай плодів з високим виходом повноцінного насіння, з якого вирощуватимуть насіннєві підщепи.

В саду організовують додаткове запилення, добирають сорти запилювачі, які покращують підщепні якості насіннєвих підщеп. Так для сорту Боровинка кращим запилювачем є сорт Пепінка Литовська, для лісової груші – Лимонка, для аличі – Ренклод колгоспний і Стахановка, для черешні дикої – Дрогана Жовта та Денисена Жовта. Такий добір сортів запилювачів дозволяє збирати насіння з основного сорту і запилювача, оскільки всі вони є районованими насіннєвими підщепами.

Маточники клонових підщеп – елітні оздоровлені від вірусів та мікоплазм насадження, які служать для отримання клонових підщеп з відсадків, чи живців. Технології в маточниках направлені на отримання високого виходу здорового сертифікованого підщепного матеріалу.

Маточники ягідних культур – елітні оздоровлені сортові насадження, призначені для отримання живців (кущові ягідні культури), розсади (суниця), чи саджанців малини. Технології в маточниках направлені на отримання високоякісного садивного матеріалу.