СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАЦІЯ

ЛЕКЦІЯ 6. СПІЛКУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Що таке словосполучення?

2. Чим словосполучення відрізняється від речення?

3. Які типи словосполучень Ви знаєте?

4. Що таке речення?

5. Назвіть ознаки речення.

6. За якими показниками здійснюється класифікація простих речень?

7. Які речення називають двоскладними?

8. Які головні члени речення Ви знаєте?

9. Що таке означення? Які є означення?

10. Що таке прикладка? Як вона приєднується до означуваного слова?

11. Що таке додаток? Які додатки Ви знаєте?

12. Що таке обставина? На які групи поділяються обставини за значенням?

13. Які речення називаються односкладними? Назвіть типи односкладних речень.

14. Що називається номінативним реченням?

15. Які члени речення називаються однорідними?

16. Яке речення називається складним? Назвіть його ознаки.

17. Назвіть засоби поєднання простих речень у складне, охарактеризуйте ці засоби.

18. У чому полягає відмінність між складносурядними та складнопідрядними реченнями?

19. Які речення називаються складносурядними? Назвіть їх ознаки.

20. Назвіть типи складносурядних речень. Дайте їм характеристику.

21. Які речення називаються складнопідрядними?

22. Назвіть типи складнопідрядних речень. Дайте їм характеристику.

23. Що називається однорідною, неоднорідною та послідовною підрядністю?

24. Дайте характеристику безсполучниковому реченню, які засоби зв¢язку між його частинами?

25. Назвіть типи безсполучникових речень.

26. Які є типи складних синтаксичних конструкцій?

27. Що таке конструкції з чужим мовленням? Назвіть їх форми.

28. Які характерні синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю мови?

29. Яке розташування простих речень у межах складного речення характерне для ділових паперів?

ПЛАН.

1. Спілкування і комунікація.

2. Функції спілкування.

3. Види і форми спілкування.

4. Етапи спілкування.

5. Поняття ділового спілкування.

6. Невербальні засоби спілкування.

7. Гендерні аспекти спілкування.

Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами колективу залежать від уміння спілкуватися.

Спілкування– це процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодії особистостей, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування. Тобто, спілкування– це «цілеспрямований,соціально зумовлений процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньої пізнавально-трудової творчої діяльності, який реалізується переважно за допомогою вербальних засобів». Спілкування спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі. Воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Завдяки спілкуванню відбувається навчання та виховання людини, засвоєння нею різних форм соціального досвіду, норм і правил поведінки, традицій та звичаїв. Фахівці з проблем спілкування виокремлюють професійне або ділове спілкування, яке відбувається в умовах конкретної діяльності і є її засобом. Спирається воно на загальні норми, проте часто має індивідуальний характер і виявляється в конкретних способах спілкування залежно від комунікативних ситуацій.

Спілкування іноді ототожнюють з комунікацією, одначе це не синоніми і їх варто розрізнювати. В сучасній лінгвістиці існує понад 100 дефініцій комунікації, що зумовлені різноманітністю її способів, специфікою мети передачі та способом адресованості інформації. Комунікація – це цілеспрямований обмін в різноманітних процесах спілкування. Комунікація опосередковує всі види соціальної діяльності, акумулює суспільний досвід і передає його від покоління до покоління, є чинником етнічної ідентифікації, зберігає культуру. Поняття комунікації ширше за поняття спілкування.