Гострий парапроктит
К60.1 Анальна тріщина
Макет клінічного діагнозу: {Xх} анальна тріщина, {Fх}, {Lхлокалізація}, {Qх сфінктера}, {ускладнена Oх}
Характер перебігу:
X1- Гостра
X2- Хронічна
Фаза процесу:
F1- вперше виявлена
F2- рецидивний перебіг
Локалізація:
L1- передня
L2- задня
L3- лівостороння
L4- правостороння
L5- множинна
Клінічні прояви:
Q1- зі спазмом сфінктера
Q2- без спазму сфінктера
11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
А)Гостра анальна тріщина, вперше виявлена, задня локалізація зі спазмом сфінктера.
Б)Гостра анальна тріщина, вперше виявлена, задня, без спазму сфінктера.
12. Лікувальна тактика при гострій анальній тріщині:
А)Організація харчування:
нормалізація травлення (ліквідація запорів, проносів):
- виключення гострих, солоних і копчених продуктів;
- застосування в їжу харчових продуктів, що регулюють дефекацію.
Б) Консервативна терапія:
а) медикаментозне лікування:
- спазмолітики;
- знеболюючі;
- ректально - мікроклізми (жирові, антисептичні);
- свічки (з беладоною, анестезином);
б) фізіотерапевтичне лікування:
- теплові процедури (ванни, грілки);
- дарсонвалізація, УВЧ, діатермія, лазеротерапія.
В)Хірургічне лікування:
а) показано тільки при хронічній тріщині:
- неефективність медикаментозного лікування;
- кровотеча;
- нориці;
б) методи операції:
- висічення тріщини у поздовжньому напрямку;
- ушивання дефекту в поперечному напрямку.
13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
А)Працездатність хворих відновлюється через 7-10 днів при консервативній терапії і через три тижні - після операції.
Б) У післяопераційному періоді необхідне проведення заходів щодо нормалізації випорожнень, попередження і лікування запорів.
1. Визначення:Гострий парапроктит - гостре запалення параректальної клітковини.
2. Актуальність проблеми:
А)На гострий парапроктит доводиться близько третини проктологічних захворювань.
Б)Необхідність проведення термінової операції.
В)Розвиток після розкриття гострого парапроктиту прямокишкових нориць і слабкості анального сфінктера.
Г)Тривалі строки непрацездатності, що залежать від форми парапроктиту і виду операції.
3. Топографо-анатомічні передумови розвитку і локалізації гнійників при гострому парапроктиті (рис. 3.5.4).
4. Причини розвитку гострого парапроктиту:
А)Проникнення мікробної флори у параректальну клітковину (фактор, що викликає розвиток парапроктиту):
- вхідні ворота - залози, розташовані в анальних криптах;
- ушкоджена слизова оболонка прямої кишки (анальні тріщини, геморой, специфічні парапроктити, пухлина прямої кишки);
- гематогенний, лімфогенний шляхи проникнення інфекції.
Б)Супутні захворювання (фактор, що сприяє розвитку парапроктиту):
- цукровий діабет.
5. Механізми розвитку гострого парапроктиту:
А)Набряк і закупорення протоки анальної залози.
Б)Нагноєння залози.
В)Прорив інфікованого вмісту в періанальний або параректальний простори.
Г)Розвиток гнійного запалення параректальної клітковини.
6. Локалізація гнійника при парапроктиті(відповідно до розташування стосовно анального каналу):
- передній парапроктит;
- задній парапроктит;
- лівосторонній парапроктит;
- правосторонній парапроктит;
- підковоподібний передній або задній парапроктит.
7. Клінічні прояви гострого парапроктиту:
А) Скарги:
а) місцеві симптоми - пульсуючий біль зростаючого характеру в ділянці заднього проходу;
б) загальні симптоми - підвищення температури тіла, зниження апетиту, працездатності.
Б) Iсторія захворювання- виникає серед повного здоров’я.
В) Об’єктивні прояви:
а) огляд ділянки анального каналу і періанальної зони - набряк, гіперемія;
б) пальпація:
- наявність інфільтрату;
- флуктуація в ділянці інфільтрату;
- посилення болю (рис. 3.5.5).
8. Варіанти клінічного перебігу гострого парапроктиту:
А) Залежать від локалізації запального процесу:
а) типовий перебіг гострого парапроктиту при локалізації гнійника:
- під шкірою;
- під слизовою оболонкою;
- в ішіоректальному просторі;
б) торпідний перебіг гострого парапроктиту при пельвіоректальній локалізації:
- більш важка форма захворювання;
- захворювання починається із загальних симптомів (головний біль, лихоманка, тупий біль у нижніх відділах живота, дизуричні порушення, затримка дефекації);
- місцеві ознаки виникають при залученні в процес ішіоректальної клітковини;
- пельвіоректальні парапроктити мають підковоподібний характер.
Б) Залежать від характеру мікробної флори:
- при наявності неклостридіальної анаеробної інфекції місцеві і загальні симптоми найбільш виражені;
- різко виражена інтоксикація;
- висока лихоманка;
- пальпаторно - в періанальній ділянці підшкірна крепітація.