М.Садовський

М.Заньковецька

П.Саксаганський

Піднесенню ролі національного театру сприяли М.Кропивницький, П.Саксаганський, М.Старицький, М.Карпенко-Карий, М.Заньковецька, Г.Борисоглібська, О.Полянська, І.Мар’яненко та ін. Під керівництвом М.Садовського у 1905-1906 рр. пожвавив свою діяльність єдиний в західноукраїнських землях професійний український театр товариства "Руська бесіда". 1907 р. М.Садовський заснував у Києві перший на Україні стаціонарний український театр. Наступного року в ньому було урочисто відзначено 25-річчя сценічної діяльності геніальної української актриси М.Заньковецької. Ювілярка отримала безліч привітань з усіх кіпців України і Росії, зокрема від знаменитого Московського художнього театру, основоположники якого В. Немирович-Данченко і К. Станіславський зазначали, що таких актрис, як Заньковецька, буває не більше двох-трьох на ціле століття і що блискуча плеяда тодішніх митців української сцени має бути занесена золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва.

Чільне місце у репертуарі театру М.Садовського зайняли музично-драматичні твори відомих українських, російських, польських, чеських, італійських композиторів. Здійснювались постановки не тільки вже випробуваних часом національних опер як «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського і «Наталка Полтавка» М. Лисенка, а й багатьох інших, нових: «Чорноморці», «Утоплениця», «Різдвяна ніч», «Енеїда» М.Лисенка, «Катерина» М.Аркаса, «Галька» С. Монюшка, «Продана наречена» Б.Сметани, «Сільська честь» П.Масканьї. Все це сприяло розвитку кращих національних особливостей українського театру, в якому органічно поєднувались драматичне і музично-вокальне мистецтво.

З

начна частина українських художників продовжувала працювати у реалістичній манері. Серед них талановитий живописець, критик і громадський діяч революційно-демократичного напряму І.Труш (автор пейзажних полотен, портретів видатних діячів української демократичної культури І.Франка, Лесі Українки, В.Стефаника, М.Лисенка та ін. Значною подією в культурному житті України стала перша всеукраїнська художня виставка, організована за ініціативою І.Труша 1905 р. у Львові, де були широко представлені твори художників з усіх регіонів України. Неабиякий успіх у відвідувачів виставки мало художнє полотно «Гість з Запоріжжя», автором якого був племінник Т.Шевченка Ф.Красицький (1873—1944), учень І.Рєпіна.

Творчість художників М.Пимоненка, О.Мурашка, а також художників П.Левченка, М.Самокиша, М.Ярового, К.Костанді не тільки збагатила вітчизняний живопис новими здобутками, а й вивела його на європейський рівень. Цікавими були і пошуки модерністів у живопису (М.Жук, О.Новаківський, В. та Ф.Кричевські та ін.).