Легалізація об’єднань громадян

Легалізація є функцією виконавчої влади і здійснюється чітко фіксованими у законодавстві органами: Міністерством юстиції; місцевими органами державної виконавчої влади; виконкомами сільських, селищних, міських рад.
Порядок легалізації (реєстрації чи повідомлення) регламентований Законом України «Про об’єднання громадян», а також Положенням про порядок легалізації об’єднань громадян від 26.02.1993 р. Заява про реєстрацію у 2-місячний строк з дня надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк. Рішення про відмову повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскарженим у судовому порядку. Про зміни, що сталися в статутних документах, об’єднання громадян повідомляє у 5-денний строк у реєструючий орган. У реєстрації може бути відмовлено тільки у випадку, якщо надані для реєстрації документи суперечать законодавству України. У випадку реєстрації об’єднання громадян набуває статусу юридичної особи. Для реєстрації об’єднання громадян надається: заява; статут (положення); протокол установчого з’їзду (конференції)або загальних зборів; відомості установчого з’їзду (конференції) або загальних зборів; відомості про склад керівництва центральних статутних органів; дані про місцеві осередки; документи про сплату реєстраційного збору. Політичні партії в порядку, передбаченому законодавством, мають право: брати участь у виробленні державної політики; брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі; доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації. Об’єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об’єднання громадян, створені ними установи та організації зобов’язані вести оперативний та бухоблік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі в порядку і розмірах, передбачених законодавством.

 

 

До об’єднання громадян, що порушує законодавство, можуть застосовуватись такі стягнення:
- попередження;
- штраф;
- тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;
- тимчасова заборона (зупинення) діяльності об’єднання в цілому;
- примусовий розпуск (ліквідація)

 

 
 

 


шляхом реорганізації, згідно із статутом шляхом ліквідації, що проходить або через саморозпуск, або через примусовий розпуск