Позаринкові зовнішні ефекти

Інституціональна природа сучасної фірми

Ефективність дії ринкового механізму багато в чому залежить від бажань і волі людей. Завжди існує система інституцій – формальних та неформальних норм і правил поведінки, що дають змогу економічним агентам координувати свої дії; обмеження, встановлені людьми для того, щоб структурувати свою діяльність.

Інституціональне середовище функціонування економічнихсуб’єктів багато в чому визначається правами власності – встановлені законом правила, що регулюють відношення людей при використанні ними економічних благ. Ефективність цих норм прямо залежить від панівної в суспільстві форми власності, а також від стукртури форм власності (приватна, державна та комунальна), що склалася, та тенденції її розвитку.

В рамках неоінституціональної теорії фірма – це коаліція власників скооперованих факторів виробництва, зв’язаних між собою контрактними зобов’язаннями, які направлені передусім на найкраще використання інтерспецифічних ресурсів (з метою мінімізації трансакційних витрат).

Трансакційні витрати – витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності. П’ять основних форм:

1)витрати, пов’язані із пошуком, збиранням, обробкою та аналізом ринкової інформації;

2)витрати, пов’язані із пошуком партнерів, веденням переговорів та укладанням контрактів;

3)витрати, пов’язані із стандартизацією та забезпеченням і контролем виконання вимог стандартів;

4)витрати, пов’язані із захистом прав власності;

5)витрати, обумовлені опортуністичною поведінкою партнерів, тобто невиконанням ними контрактних зобов’язань.

В основу фірми як економічних організації покладено с-му контрактів, які укладаються між власниками певних ресурсів. Фірмова коаліція по-різному оцінює скооперовані ресурси і ділить їх на три групи:

а)загальні ресурси, цінність яких не залежить від того, чи знаходяться вони у даній фірмі, чи ні;

б)специфічні ресурси, які всередині фірми цінуються вище, ніж за її межами;

в)інтерспецифічні ресурси – взаємодоповнюючі до найбільшого синергетичного ефекту ресурси, максимальна цінність яких досягається тільки в даній фірмі. Фірма розглядається як об’єднання щодо спільного використання передусім інтерспецифічних ресурсів.

Унікальність інтерспецифічних ресурсів, об’єднуваних коаліцією, та різноманітність трансакційних витрат й обумовлюють численність видів сучасних фірм.

Зовнішні ефекти (екстерналії)– це втрати і вигоди від ринкових угод, що не знайшли відображення в цілях. Вони називаються "зовнішніми", оскільки стосуються не тільки економічних агентів, які беруть участь у даній операції, а й третіх осіб. Зовнішні ефекти виникають внаслідок як виробництва, так і споживання товарів і благ. Щоб із пропозиції суспільства оцінити економічні результати певного виду господарської діяльності, необхідно до приватних втрат і доходів додати зовнішні витрати і вигоди:

Приватний доход приватні витрати = приватний прибуток

+ + +

Зовнішні вигоди зовнішні витрати = зовнішній прибуток

= = =

Доход витрати = прибуток