ЗНАЧЕННЯ КУРСУ І ЗВ’ЯЗОК ЙОГО

ВСТУП

Організація і проведення

Загальні принципи і

Аерокосмометоди при

Структурні елементи

Особливі форми залягання

Складчасті форми

Фізичні умови деформації

Горизонтальне і нахилене

Неузгодження .............................................................. 48

Будова і умови формування

шаруватих товщ .............................................................. 27

залягання шарів............................................................... 55

гірських порід ................................................................... 65

залягання .......................................................................... 73

8 Розривні порушення ....................................................106

осадових гірських порід ...............................................139

10 Форми залягання інтрузивних,

ефузивних та метаморфічних порід .............................148

земної кори........................................................................160

геологічних дослідженнях...............................................180

методи геологічного картування..................................198

геологічного картування................................................206

Перелік використаних джерел......................................225

Навчальна дисципліна “Структурна геологія, геологічне картування та дистанційні методи” є комплексною; вона об’єднує три окремі, хоча й взаємопов’язані галузі геології.

Структурна геологія, яка є розділом геотектоніки, вивчає форми залягання гірських порід (малі та середні за розмірами структурні форми геологічних тіл) і тектонічні порушення – (складчасті та розривні), закономірності їх розташування, прості сполучення, умови утворення та історію розвитку їх у земній корі.

Заляганням називається просторове положення в земній корі блоків (тіл) гірських порід, а також вікові, літологічні та структурні співвідношення між суміжними елементами стратиграфічного розрізу.

Осадові породи найчастіше залягають у вигляді шарів; шари можуть залягати горизонтально, нахилено, складчасто. Магматичні інтрузивні породи залягають у вигляді масивів циліндричної, лінзоподібної та іншої форми; ефузивні породи утворюють покриви, потоки та інші форми.

Структурні форми (форми залягання гірських порід) – це прості складові частини земної кори: окремі шари осадових порід, монокліналі, складки, окремі тріщини, розривні зміщення та ін. Структурними формами є геометрично відокремлені і макроскопічно розрізнені природні трьохмірні тіла, утворені гірськими породами, а також різні види порушень первинної форми і суцільності цих тіл. Ці структурні форми можуть складати відносно прості або дуже складні і протяжні сполучення.

Прості сполучення, які складаються з подібних за зовнішніми ознаками та умовами утворення структурних форм, носять назву місцевих (корових) тектонічних структур або просто структур. Головні з них: осадова шарувата, складчаста тріщинна, розривна, магматогенна та метаморфогенна структури. Крім того, виділяють похідні з першого та другого названих типів, але цілком самостійні структури: узгодженого та неузгодженого залягання гірських порід, горизонтальні і моноклінальні. Структурні форми і місцеві структури є об’єктами вивчення структурної геології.

З місцевих структур складаються регіональні тектонічні структури, які охоплюють крупні частини континентів або ж цілі континенти чи океанічні западини. Вони дуже складно побудовані і коренями сягають мантії. Це авлакогени, глибинні розломи, синеклізи, антеклізи, синклінорії, антиклінорії, крайові прогини, рифтові зони, геосинклінальні області та платформи. Регіональні тектонічні структури прийнято розглядати в курсі геотектоніки.

1 Вивчається морфологія, тобто зовнішній вигляд і розміри структурних форм (наприклад, окремої складки, тріщини, магматичного тіла) і їх простих сполучень місцевих чи корових структур (відповідно складчастого комплексу, зони тріщинуватості, магматичного комплексу).

2 Розкривається механізм (можливі кінематичні і динамічні умови) виникнення і послідовність розвитку цих структурних форм.

Структурно-геологічні дослідження проводять у процесі геологічного картування.

Геологічне картування (геологічна зйомка) являє собою комплекс досліджень, які проводяться з метою складання геологічних карт і виявлення перспектив досліджуваної території щодо корисних копалин; таким чином геологічне картування є галуззю геології, яка об’єднує різноманітні методи і технічні прийоми польової роботи, що полягають у зборі безпосередньо на полігоні первинного фактичного матеріалу та його узагальнення для складання геологічних карт і їх практичного використання.

При геологічній зйомці вивчаються природні відслонення, гірські виробки і бурові свердловини для визначення складу порід, їх походження, віку та форм залягання. На підставі обробки, вивчення та узагальнення отриманих матеріалів складаються геологічні карти, які дозволяють робити висновки про будову і геологічний розвиток як окремих районів, так і крупних регіонів, про закономірності розповсюдження корисних копалин; вони є основою для проектування пошукових і розвідувальних робіт, проведення інженерно-геологічних та будівельних робіт та ін.

Дистанційні методи – це комплекс методів вивчення земної поверхні, які виконуються візуально, або за допомогою різних пристроїв з наступним аналізом отриманих даних. В цьому розділі ми будемо розглядати методи аерофотозйомки та аерокосмометоди, які дозволяють вивчати поверхню Землі і верхні її зони з борту літака та з космосу