Громадянство України як постійний зв’язок особи і держави

Громадянство України – це необмежений у просторі і часі правовий зв’язок особи з конкретною державою, який обумовлює поширення на особу всіх конституційних прав і обов’язків.

У статтях 25, 26 Конституції України встановлюються основні принципи громадянства нашої держави, які можна звести до таких основних положень:

- громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Але він не позбавлений права змінити своє громадянство за власною волею;

громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Навіть при скоєнні ним злочину за межами У країни і за вимоги відповідної держави видати громадянина України для здійснення акту правосуддя, видача його недопустима;

іноземні та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як громадяни України.

Конкретні підстави й порядок набуття і припинення громадянства України, компетенція державних органів, які беруть участь у вирішенні цих питань, регламентуються Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. Згідно з цим законом громадянами України є:

- усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

- особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

- особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

- особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Необхідними умовами прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства є:

- їх відмова від громадянства інших держав;

- постійне проживання на території України протягом останніх п’яти років;

- володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування;

- наявність законних джерел існування;

- визнання і виконання Конституції України.

Громадянство України не надається особам, які скоїли злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України, а також засудженим до позбавлення волі за тяжкі злочини.

Громадянство України припиняється:

- внаслідок відмови від громадянства, тобто за проханням самого громадянина. Відмова від громадянства може бути відхиленою, якщо особа має невиконані зобов’язання (наприклад, майнові) перед державою або іншими суб’єктами. Відмова від громадянства не допускається, якщо особа притягнута до кримінальної відповідальності або стосовно неї є вирок суду, що підлягає виконанню;

- внаслідок втрати громадянства, тобто його припинення без відповідного волевиявлення особи. Це відбувається, якщо громадянин України:

а) вступив на службу до будь-яких органів іноземної держави без відповідної на те згоди державних органів України;

б) набув громадянство України внаслідок подання ізавідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

в) перебуває за межами України і протягом п’яти рокіів не став на консульський облік.

Вирішення питань пов’язаних із громадянством України є компетенцією Президента України.