Характеристика методів аналізу

Визначення 38.

Таблиця 32

 

Таблиця 33

 

 

 

Метод Характеристика методу  
Декомпозиції Розчленування будь-якого складного явища на прості складові.  
Об’єктом розчленування можуть бути як реальні соціальні, так і інтелектуальні системи. Для досягнення адекватності декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто створення нової моделі і порівняння її з системою до декомпозиції.  
Порівняння Передбачає порівняння даної системи, явища, процесу з іншими, що дає змогу виявити їхню специфіку.  
Нормативний Обґрунтовується сукупність нормативів, що відбивають ефективність системи, а потім реальна система порівнюється з нормативною, що діє змогу виявити характер відхилення від норми.  
Агрегування Перетворення вихідної моделі на модель з меншим числом змінних чи обмежень, що дає порівняно з вихідною моделлю наближений опис досліджуваного об’єкту чи процесу.  
Аналогій Передбачає доказ аналогії між двома об’єктами і перенесення системи пояснень з одного об’єкта на інший.  
Виключень Ґрунтується на поступовому виключенні значної групи складових на підставі закону виключення третього, зміст якого полягає в тому, що справа має такий вигляд, як описується у висловленні, чи такий, як вимагає заперечення, й іншого не дано.  
Гіпотетичний Зводиться до висування, обґрунтування і доказу гіпотез.  
Закономірності Являє собою пошук стійкої і невипадкової характеристики чи зв’язку явищ  
„Мінімаксу” Це окремий випадок методу закономірності, що передбачає пошук мінімальних чи максимальних характеристик.  
Балансовий Виділення двох сторін чого-небудь, які визначають ціле і врівноважують одна одну.  
Класифікацій Упорядкування об’єктів на підставі істотних ознак за певними класами  
Ранжування Присвоєння сукупності об’єктів певних числових величин на підставі інтуїції або відповідно до ступеня виразності певної ознаки.  
Проб Вибір із сукупності певних об’єктів і їхнє випробувань  
Середнього і відхилень від нього Обчислюється певна середня величина і виявляються відхилення від неї.  
Моделювання Побудова моделі, що відбиває істотні сторони аналізованого об’єкта, спрощує його і заміна нею реального об’єкта аналізу.  
Амбівалентності і суперечності Пошук для пояснення чого-небудь амбівалентного йому явища (ситність-голод, великий-маленький і т.п.), пошук суперечностей, що визначають сутність явища.  
Парадоксу Систематизації Розгляд явища з несподіваних позицій, що не відповідають загальноприйнятим уявленням. Зведення наявних даних у певну систему, що дає змогу пояснити їх з позицій системного підходу.  
Екстраполяції Індукції і дедукції Ідеалізації Поширення висновків, отриманих зі спостереження за однією частиною явища, на його іншу частину. Індукція передбачає побудову умовиводу, в якому на підставі знань про частину предметів класу робиться висновок про весь клас. Дедукція – операція зворотного характеру(на основі знань про весь клас робиться висновок про один предмет класу). Уявна процедура, зв’язана з уявленням чого-небудь як ідеалу і наступним порівнянням реального об’єкта з ідеалом.  
Формалізації Дослідження об’єкта шляхом переведення його якісних характеристик у певну знакову форму.  
Спрощення Зображення об’єкта у вигляді певної спрощеної моделі.  
Морфологічний Контрольних питань Спочатку виділяються головні характеристики об’єкта –осі, а потом по кожній з них записують усілякі варіанти. Передбачає складання списку питань, на які готуються відповіді.  
Фокусування „Мозкового штурму” Синтезу Емпатії Спрямований на перенесення у фокус уваги окремих об’єктів, що дає змогу одержати їхнє оригінальне бачення. Являє собою організовану систему обговорення проблеми за умови заборони критикувати висловлювання колег.  
Здіснення після процедури аналітичного розкладання синтезу і перевірка ефективності і тотожності об’єкта самому собі. Аналітик входить в образ аналізованого об’єкта, уявляє себе до-сліджуваною „деталлю” і осмислює з її позиції здійснювані нею дії. Вивчення не всієї сукупності явищ, а лише деякої частини, віді-браної за певними правилами. Являє собою зміну ситуації на діаметрально протилежну й осми-слення її.  
Добору  
„Від протилежно-го”  

Таблиця 34

Етапи послідовності інформаційно-аналітичних досліджень


Таблиця 35